Тарас ЯКОВЛЕВ: "Вони назвали себе командою професіоналів, тому нехай займаються"

"Я достатньо багато жестикулював?" – жартівливо поцікавився Тарас Яковлев після того, як я вимкнув диктофон.

Це було посилання на інтерв'ю з чинним першим заступником Луцького міського голови Григорієм Недопадом (який на цій посаді замінив саме Яковлева), яке ІА "Конкурент" опублікувало за день до нашої розмови. (У тексті я зазначив, що Григорій Вікторович розмовляє поклавши руки одна на одну, як школяр початкової школи).

Як не дивно, але з жартів та згадок мого діалогу з Недопадом наша бесіда з Тарасом Володимировичем не тільки закінчилася, але й розпочалася.

Помітно, що Яковлев захворів: він часто та грізно кашляє, а його шию обмотує чи то арафатка, чи то шарф.

Наша бесіда часто перетворюється у дискусію, і це мені дуже подобається...

– Перед тим, як йти до вас, близько 20 хвилин тому, переглянув стрічку "Фейсбуку" і побачив вашу реакцію на моє інтерв'ю з Григорієм Недопадом. Цитувати не буду, лише запитаю: чому ви такий суворий?

– Хіба там було щось суворе? Це такий напівжарт (посміхається).

– Ну трішки суворо підкололи.

– (Посміхається) Руслане, перепрошую, я 10 років працював у міській раді і завжди намагався робити все правильно, але завжди критикували! Я ж не говорю, що сталося щось дуже страшне, але прокол відбувся і факти беззаперечні. Погоджуєтеся?

– Ну, як сказати, але факти є факти.

– Цього разу комунальники проспали. Можливо, були об'єктивні причини. Цей допис, щоб простимулювати владу та служби. Тут же немає нічого злого (сміється).

Це такий собі шарж (мається на увазі, доброзичливий, трішки сатиричний жарт) від колеги до колеги. Нікого не хотів образити, особливо зважаючи на те, що утриманням доріг займається багато моїх колишніх колег, всі вони мої друзі.

– Звісно, почуття гумору ще ніхто не відміняв.

– Воно так гарно співпало, що я не міг не скористатися (сміється).

– Гаразд, давайте тепер говорити змістовно. Вчора ви разом із головою Волинської ОДА Володимиром Гунчиком їздили у Прилуцьке. Як ви оціните зустріч із місцевими жителями?

– Звичайно, що позитивно. Щоправда, зустріч була з депутатським корпусом та представниками виконавчих органів сільської ради. Історично склалося, що у нас була співпраця з Прилуцьким, ми дуже добре знаємо і голову, і обранців громади. Це найгірше забезпечена територіальна громада, яка межує з Луцьком, і їм треба допомогти.

Читайте також: "СВЯТОСЛАВ КРАВЧУК: "ГУНЧИК ТА ПАЛИЦЯ ЗНАЮТЬ МЕЖУ, ЯКУ НЕ МОЖНА ПЕРЕСТУПАТИ"

– Недопад казав, що Арчибасов (Прилуцький сільський голова) ветував рішення про об'єднання з Луцьком через те, що обласний центр не виконує свою частину домовленостей. Григорій Вікторович, своєю чергою, зауважив, що міська влада зробила все та перелічив по пунктах. Ви погоджуєтеся зі словами Недопада чи теж вважаєте, що Луцьк хитрує?

– Частково роботи було зроблено, але не всі домовленості були виконані. Прилуцька громада ставила і ставить питання про маршрутне сполучення, яке не є досконалим.

Правду кажуть у Прилуцькому: цей договір про співпрацю дотриманий не до кінця. Тому вони вважають, що говорити про об'єднання ще зарано. Це їхнє право!

– Ну важко однозначно сказати, що люди так вважають. Все ж таки депутати рішення прийняли, і воно двічі було заветовано сільським головою.

– А сільський голова хіба не представляє інтереси людей?

– Звісно ж, але є цілий депутатський корпус з одного боку, і є він один – з іншого.

– Ну зачекайте, якщо громада уповноважила його здійснювати таку функцію, то законом визначено, що він має право на ці дії. Він чітко обгрунтував, чому ветується рішення. Я читав цю мотивацію, вона аргументована.

– Як ви гадаєте, у підсумку об'єднання буде?

– Є чудові шанси це зробити. Основна проблема, яку я ставлю в претензію владі Луцька, це те, що вони не говорили з Прилуцьким. Також це стосується і Підгайців, і Гіркої Полонки. Не можна змусити села це зробити або сподіватися, що вони погодяться з першого разу. Потрібно мати стратегію.

Давайте поміркуємо: що село має від об'єднання з Луцьком? Чисто гіпотетично можна припустити, що на вільних земельних ділянках керівництво міста, залучивши інвесторів, зможе збудувати виробництво, логістичний центр, якісь торгові центри. А податкові гроші можна буде вкладати і в розвиток Луцька, і в розвиток села.

Але люди не хочуть думати про таку далеку перспективу, вони хочуть бачити, що отримають сьогодні. Вони мають побачити, якими будуть вигоди. Для цього ми ходили до селян і питали, що їх цікавить, чого вони потребують. Ми все позаписували і розпочали роботу над договорами про співпрацю. Ми планували їх підписати, повністю виконати і тоді б останнім пунктом стояло об'єднання.

Чинна влада ж зробила по-іншому. Голови Підгайців та Гіркої Полонки дізналися про відповідний проект рішення із засобів масової інформації, зокрема зі сторінок вашого видання. Це правильно? Ні! Таке рішення потрібно готувати лише тоді, коли пройшли серйозні переговори. Хай влада зверне на це увагу.

– Волинський ЦРУ ("Волинський центр розвитку урядування"). Абревіатуара випадково вийшла такою цікавою чи все продумано?

– 50 на 50. Ми молоді та креативні люди і, звісно ж, розуміли, що назва повинна зацікавлювати. Коли ми накидали слова, які повинні бути в назві відповідно до напрямків, якими ми хочемо займатися, то побачили, що влучаємо прямо у ціль. Гріх було цим не скористатися.

– Наступне питання буде дуже провокативним. Чому в ЦРУ не взяли Кицю (Андрій Киця – екс-заступник Луцького міського голови)?

– А чому ми Вербича не взяли (сміється)?

– Ну все ж таки!

– Після того, як помер міський голова, наші з ним шляхи розійшлися.

– Після того, як ви покинули міську раду, вашою публічною нішею стала посада радника голови Волинської ОДА. Чим ви займаєтеся у цій ролі?

– Я радник голови на громадських засадах. Я не перебуваю в штаті і займаюся тими речами, які доручає Володимир Петрович і які мені цікаві особисто. Коли були переговори стосовно передислокації Бельбеківської бригади, то я безпосередньо координував цей процес. В середині грудня рішення про цю передислокацію було прийнято, і все рухається далі. Колись я був серед людей, які започатковували співпрацю з Волновахою…

– Ми навіть бачилися з вами у Волновасі.

– …Так-так. Ще коли був живий Микола Ярославович, було прийнято рішення будувати там православний храм Київського патріархату. Він зводиться за гроші громади Волині. Продовжую координувати цей проект від ОДА. Окрім цього, я маю відношення майже до всіх питань, пов'язаних із співпрацею з Луцьком.

– Як вам загалом враження від роботи з Володимиром Гунчиком? Злі язики кажуть, що він ще той "олдскульщик" в не найкращому політичному сенсі цього слова. Це правда?

– Я не є підлеглим Володимира Петровича і не знаю, чи можу дати на 100% об'єктивну відповідь. Але я знаю його близько 8 років, ще з часів, коли він був членом виконавчого комітету у Луцькій міській раді. Гунчик завжди здавався діловою та конструктивною людиною. Мені з ним повністю комфортно працювати. Всі мої ідеї підтримуються, завжди є результат.

Читайте також: "ВОЛОДИМИР ГУНЧИК: "ГОЛОВУ ОДА НЕ ТАК ПРОСТО НАГНУТИ"

– Нещодавно Ігор Гузь вкотре запевнив, що Гунчика знімуть. Поки це має вигляд чергового фейку. Ви говорили про це з головою?

– З Володимиром Петровичом у мене розмови про це не було, і я поясню, чому: якби я в нього запитав, то він би сказав: "Поки відповідного розпорядження нема, будемо працювати". Гунчик – людина президента, і поки нема розпорядження, працюватиме до кінця.

– У ОДА досі відсутній керівник апарату, який також має повноваження заступника Гунчика. Вас ця посада цікавить?

– Ні, не цікавить. Звісно, це доволі поважна посада, але я не бюрократ. Мені цікаво реалізовувати проекти, налагоджувати співпрацю.

– Щодо посади радника ми розібралися. Ви зауважили, що працюєте на громадських засадах. А чим ви заробляєте на життя?

– Я офіційно працюю в одній із компаній, яка зареєстрована у Луцьку та займається оптово-роздрібною торгівлею господарських товарів та продуктів харчування.

– У бізнес-сфері вам комфортно?

– Вже так (сміється).

– Саме час поговорити детальніше про Луцьк. Які ваші прогнози щодо призначення злощасних виборів міського голови?

– Мені важко прогнозувати, але хочу, щоб це відбулося в цьому році.

Читайте також: "АРТЕМ ЗАПОТОЦЬКИЙ: "Я НЕ ВТРАЧАЮ НАДІЇ, ЩО ЗМОЖУ ПІДВЕСТИСЯ НА НОГИ"

– Команда "УКРОПу" каже, що у всьому винна коаліція у Верховній Раді, тобто "Солідарність" та "Народний фронт". Їхні опоненти раніше говорили про затягування з відправленням листа про визнання смерті Миколи Романюка та з проханням призначити вибори. То хто винен? Всі?

– Знаєте, в українців є вислів "колективна безвідповідальність". В цій ситуації доречно про це сказати.

– А ви до майбутніх виборів вже готуєтеся? Досвід маєте, чому б не покерувати містом? Як вам така ідея?

– До виборів ми, звісно, готуємося! Я однозначно хочу працювати у команді, яка намагатиметься взяти на себе відповідальність за подальший розвиток Луцька. В якому це буде вигляді, я поки не знаю, це питання відкрите. Я зроблю все можливе, щоб Луцьк очолила достойна людина.

– За планом, в мене повинно бути останнє питання, але задам ще одне. Я спеціально мало цікавився вашою думкою щодо різних господарських питань щодо Луцька, ви зараз цим не займаєтеся, і мені не дуже хочеться, щоб ви критикували. Тому я зосередився на вас та вашій нинішній діяльності. Проте одне болюче питання для міста є і потрібно його задати. Особисто я в школі вже не навчаюся, дітей у мене немає, але давайте поговоримо про добудову 27 школи. Є багато офіційної інформації, достатньо різноманітних чуток. Як би ви прокоментували всю цю епопею? Коли школу відкриють?

– Я буду критикувати, але постараюся залишитися максимально об'єктивним. Спиратимуся на факти. Я переконаний, що школу можна було здати в експлуатацію у 2017 році. Про це неодноразово розповідали представники підрядної організації. Там все готове, нема лише навчального інвентарю.

– А на це все гроші передбачено?

– На сьогодні в жодному бюджеті ні копійки не передбачено. В липні чи серпні зняли 10 мільйонів з добудови школи на дорогу. Запевняли, що це робиться, бо школа в болоті і дорога просто необхідна. Збудували Липинського-Кримського. Зробили це дуже гарно, хоча і за проектом, який розроблявся ще при нас. Але можна чинну владу похвалити. Щоправда, ця дорога була включена у план більше 2-х років тому. Вона передбачалася.

Я вважав, що зроблять шляхи, які ведуть напряму до школи. Вона так і залишилася в болоті. Ну і взагалі для чого було знімати цих 10 мільйонів? На сьогодні у бюджеті міста не використаних залишків близько 100 мільйонів гривень. Гроші були! Навчальний заклад можна було добудувати. Чому цього не виконали? Я не знаю! Вважаю, що це зробили спеціально. Надіюся, що в цьому році 27 школу добудують.

– Наостанок: дайте три поради очільникам Луцька. Маєте шанс дати погану пораду.

– (Сміється) Раджу відновити діалог з навколишніми селами. Це питання перспективи Луцька, його потрібно вирішувати зараз. Необхідно дати можливість місту розвиватися. Що ще? Вони взяли на себе відповідальність, назвали себе командою професіоналів, тому нехай займаються.

Спілкувався: Руслан ПИЛИПЧУК

Фотографувала: Валентина Мельник