Хабарі, мільйони та подарунки: ректор ЛНТУ розповів усе про гроші
"Конкурент" братиме бліц-інтерв'ю про гроші" – ці слова ректор Луцького НТУ Петро Савчук сприйняв буквально і ще до того, як пролунали запитання, розповів про свою ректорську зарплату. Нині суму заробітної плати можна дізнатися із декларації, однак ректор повідомив, що перед Новим роком за його активну діяльність у міністерстві йому дали найвищий третій рівень доплат. І нині його офіційна зарплата становить близько 20 тисяч гривень.
Далі розмовляємо про гроші, мотивацію і успіх.
- Чим пахнуть гроші?
- Гроші пахнуть відповідальністю.
- Яким був ваш перший заробіток? Що і скільки ви отримали?
- Коли я був студентом мій тато працював головним бухгалтером у радгоспі, а мама – бухгалтером. Посади престижні, однак на той час низькооплачувані. До того ж, батьки мої високоморальні і високопорядні люди, відтак окрім мішка картоплі та молочних продуктів особливо я не міг на щось розраховувати.
Перед університетом, в училищі я вже навчився рахувати гроші та економити. А з другого року навчання у виші я пішов у самостійне життя, паралельно підпрацьовуючи на приватній фірмі "Фактор" в Тернополі. Це міжнародні перевезення, посередницька діяльність, нерухомість, нафтопродукти тощо. Тоді я паралельно від них отримував певну мотивацію. Закон дозволяв і навчатися, і працювати. Та й фірмам було вигідно брати студентів на роботу. Таким чином, у мене були додаткові кошти. Також ми, як студенти, намагалися спробувати себе у міні-бізнесі. Брали продукцію в Тернополі, возячи її потягами в Ужгород, або навпаки. Це були первинні спроби мати кишенькові кошти, аби запросити дівчат в кіно чи просто підсилити свої матеріальні позиції. Плюс стипендія ще, яка на той час не досить високою була.
- Гроші дорівнює успіх. Ви, як ректор технічного університету, вивели вже для себе формулу успіху, яка однозначно приносить прибуток? Поділіться нею.
- Гроші це не дорівнює успіх. Гроші дорівнює можливості. І плюс зростає відповідальність. Тому, успіх – це можливості плюс відповідальність.
- На вашу думку, чим хабар відрізняється від подарунка?
- Хабар – це взагалі погане слово. В цих стінах ми намагаємося, щоб його взагалі не було, мається на увазі вишу. Взагалі для мене, починаючи від контрафактної продукції, тобто неліцензійної, закінчуючи коштами у чиємусь гаманці, це аналогічні речі.
Я читаю дисципліну "Інтелектуальна власність" і намагаюся привити нашим студентам, що крадіжка, чи це інтелектуальна, чи це фізична – однакова річ. Що стосується корупції – це ті речі, що є всюди і в усіх країнах. Якщо хтось показує, що в нас країна дуже корумпована, то я абсолютно не погоджуюсь адже в сусідніх європейських країнах, рівень корупції, імовірно, навіть вищий в деяких аспектах: в заангажованості чи лобіюванні чогось. Але це ганебне явище, я не хотів би про нього говорити взагалі. Мені хочеться говорити і робити винятково хороше.
От подарунок – це добра справа, яка ніяким чином не має стосуватися роботи. Якщо ж дарувати "подарунок" завчасно для того, щоб людину десь до чогось спонукати, або створити їй якісь некомфортні чи комфортні умови, то це безумовно натяк на корупцію.
- Існує такий вислів "Заможні батьки – зіпсовані діти". Чи вважаєте цей вислів однозначним, чи погоджуєтеся з ним, чи є якісь певні винятки?
- Ви знаєте, є маса прикладів, коли діти геніальних батьків, стають не менш геніальними, а то й навіть переростають їх. І навпаки – з простих сімей таланти виростають. Тому я не думаю, що тут є якась залежність. Є проблема. Набагато важче дитині з заможної сім'ї стати самостійною особистістю і пробити собі шлях, тому що: а) їй набагато комфортніші умови створюють на первинному етапі. Вона розслабляється, користуючись цим, це робить дитину менш конкурентною; б) комфорт завжди гальмує людину.
Якщо людина здатна вийти з зони комфорту і рухатися вперед, то вона досягне успіху. Однак з іншої точки зору, якщо ти працюватимеш в незручних умовах, буде відчуття подавленості, депресивності, а в гарному робочому кліматі – ти зможеш себе максимально реалізувати.
- Запитання із конкурсу краси: на що б ви витратили власний мільйон гривень? - На те, щоб заробити 10 мільйонів. Я би його вклав в таку справу, яка дала б у десять разів більше.
- Що у сучасному світі, на вашу думку, не можна купити за гроші?
- Совість.
- Що ви мрієте купити найближчим часом?
- Мрію купити авто дружині, бо їй важко самостійно рухатися після автомобільної аварії
