Поділитись:

Радіо "Луцьк" говорило востаннє. Що буде далі?

Понеділок, 15 січня 2018, 21:00

This is the end, beautiful friend

This is the end, my only friend, the end

Of our elaborate plans, the end

Of everything that stands, the end…

(Це кінець, прекрасний друже

Це кінець, мій єдиний друже, кінець

Нашим ретельно продуманим планам, кінець

Всьому, що має значення, кінець)

З пісні The END гурту The Doors

Коли у лучан майже всі салати були нарізані, а бенгальські вогники чекали на іскру, радіо "Луцьк" востаннє звучало в ефірі. 22-річна історія місцевого мовника завершилася 31 грудня 2017 року. Головний музичний редактор Сергій Ткачук у прямому ефірі поставив пісню The End американського рок-гурту The Doors та попрощався зі слухачами.

Коли композиція завершилася, завершилася й історія першої в Україні державної fm-станції.

Вести цей ефір наживо Сергію Ткачуку не хотілося. Боявся, що емоції суму переважать. Однак, видно, "радійні боги" мали свої плани. Не відомо чому, але записати завчасно не вдалося. Тож довелося таки вийти у прямий ефір. Це була передача "Вечір важкого дня".

"Це була остання пісня в ефірі радіостанції "Луцьк"... Ми витримали паузу, кілька секунд, своєрідну хвилину мовчання. І о 19:00 вивели в ефір "Українське радіо". Так завершилася епоха", - ділиться Сергій Ткачук.

***

Радіо "Луцьк" вперше почули в приймачах 14 січня 1995 року. З 1 лютого 1995 року офіційно станція звучала в ефірі. Ідеологами запуску "ефемки" були Святослав Пирожко, який очолював Волинську держтелерадіокомпанію та головний інженер Микола Гловацький. Були задіяні й звукорежисери – Юрій Кириловський та Олександр Манолов.

Радіо виходило не одразу цілодобово, але чути позивні Луцька можна було й у Ковелі. Перші ефіри не збереглися, адже їх не записували. Музику транслювали з бобін та з касет. На початках у фонотеці було лише 10-ть компакт-дисків. Сергій Ткачук, який прийшов сюди на роботу "зеленим" студентом у лютому 1995 року, застав "золоті" часи радіо "Луцьк", і, зрештою, був одним із їх творців.

Сергій ТкачукСергій Ткачук
Автор фото:Із особистого архіву

Наприкінці 90-тих — початку 2000-них, коли ера інтернету ще не настала, а телебачення було не таким динамічним, радіо оперативно повідомляло про події, давало змогу почути сучасну музику, поспілкуватися в ефірі, передати вітання чи виграти квитки у кіно.

"До нас приходили мішки листів від слухачів. Писали навіть з колоній та в'язниць, просячи "глубокоуважаемую редакцию" передати вітання", — пригадує Сергій Ткачук.

Усіх ведучих, які пройшли школу радіо, і не злічити. Хтось продовжив свою кар'єру у столиці, інші змінили напрям чи виїхали за кордон.

"Наприкінці 90-тих у мене було щотижня п'ять авторський передач: дві музичні, "Асфальтові перегони" для водіїв, "Смакота", вікторина "Різнокольоровий пес", яку згодом вів Василь Рябчук. Тоді всі горіли радіо. Багато наших колег, які були за мікрофоном, нині розкидані по світу", - згадує Сергій Ткачук.

Гостям студії радіо "Луцьк" була практично вся українська естрада, літератори, громадські діячі та чи не усі українські президенти. За рішенням редакційного колективу з 2013 року радіо, попри можливість втрати частини аудиторії, повністю відмовилося від російськомовної музики.

А з 2017 року ставало все більше зрозуміло, що часів змін не уникнути і якими вони будуть для місцевого мовника можна поки що лише припускати.

***

Досі радіо "Луцьк" входило до складу Волинської телерадіокомпанії. Також існувало Волинське радіо, служба інформації. Структура, як і подібні їй у інших областях, підлягали реформуванню, переходу до суспільного мовлення — Національної суспільної телерадіокомпанії. Цей шлях все ще триває і легким його не назвеш. Частина працівників полишила стіни компанії, хтось навпаки долучиться чи повернеться. Сергій Ткачук нині є головним продюсером редакції радіопередач філії ПАТ НСТУ "Волинська регіональна дирекція".

Якщо до 2017 року "Луцьк" мав цілодобове мовлення і навіть у певні часи прямі нічні ефіри, то у квітні минулого року, радіо перекинули на іншу хвилю та скоротили ефірні години. За кілька місяців ефемка знову помандрувала на іншу частоту, маючи кілька годин.

З 1 січня радіо "Луцьк" як такого не стало. З 1 березня в ефірі звучатиме місцеве мовлення під брендом Українського радіо. Тобто, в ефірі на частоті 88,3 МГц у Луцьку певні години будуть місцеві ввімкнення і слухачам повідомлятимуть, що вони чують "Українське радіо. Луцьк". При чому канал покриватиме не лише обласний центр, а й територію Волині на різних частотах: 100,4 МГц (смт. Цумань), 100,3 МГц (м. Нововолинськ), 91,8 МГц (м. Ковель), 107,8 МГц (смт. Любешів), 106,5 МГц (м. Горохів) та по радіотрансляційній мережі.

Ефірні проміжки будуть з 7:10 до 8:00, з 12:10 до 13, з 17:10 до 18:00, а також з 20:10 до 20:50. Радіо з 1 січня виходить у цих проміжках, але саме з весни будуть нові проекти, програми. У цей час слухачі чутимуть місцеві новини, прямі ефіри, авторські передачі. В іншій час на цій хвилі буде Перший канал Українського радіо. На звичній для радіо "Луцьк" частоті (107,3) нині радіо "Промінь" ( УР 2).

****

Чи буде колись відновлення цілодобового мовлення місцевого радіо — сказати важко, адже для цього потрібен фінансовий ресурс і бажання. Не найлегші часи нині в іншого місцевого мовника "СіД FM", який виходить зараз в ефір лише 30 хвилин щогодини.

Проте регіональні міські мовники досить успішні в інших українських містах. Це не лише спосіб почути оперативну інформацію чи розважальний або освітній контент, а й можливість для представлення регіональної музики. На жаль, поки що Луцьк втратив своє цілодобове радіо. Однак, часи змінюються.

Strange days have tracked us down

They're going to destroy

Our casual joys

We shall go on playing

Or find a new town

(Дивні часи настали

Дивні часи тягнуть нас униз

Вони намагаються зруйнувати наші звичні іграшки

Але ми продовжуватимемо гру

Або знайдемо нове місто)

З пісні The Strange гурту The Doors

Протягом 22 років на луцькому радіо працювало чимало талановитих журналістів, радіоведучих, голоси яких місцеві безсумнівно впізнають. ІА "Конкурент" попросив пригадати, чим запам'яталися їм радійні часи.

Сашко Положинський, лідер гурту "Тартак", працював на радіо близько двох років у середині 90-тих років

Сашко Положинський><span class=Сашко Положинський

"На радіо "Луцьк" я мав три авторські програми. Першою з них була програма "Грандж Поморанч", присвячена альтернативній музиці. Вона виходила раз тиждень, здається, у п'ятницю ввечері, і, можливо, мала якийсь повтор у інший час десь на тижні. Давно діло було — в далекому 96-му — тому вже всіх подробиць я не пам'ятаю. А запросив мене тоді спробувати щось робити на радіо Володя Камінський, мій хороший товариш, десь уже в перші місяці існування радіостанціїї в ефірі. Боюся помилитися, але припускаю, що перший випуск програми вийшов десь у квітні. Зрештою, це не так важливо. В ефірі ми були десь до години часу, я крутив різну "неформатну" для українського радіо музику, яку сам любив слухати, приправляючи її авторськими, як тоді казали — стьобними, текстами.

Однак зміст програми "Грандж Поморанч" та її музика постійно викликали нарікання "верховного правителя" — Святослава Пирожка. Наша керівниця — Любов Жаловага — як могла, мене боронила, та врешті-решт ми змушені були цей, дорогий моєму серцю, проект закрити. На зміну йому прийшла щоденна 15-хвилинна програма "Дуже Необхідна Музика". Тут вже музики було більше різної, яку теж я вибирав на свій смак, але вона вже значно рідше дратувала вуха вищого керівництва важкими гітарами та надривним вокалом, бо я любив і продовжую любити не лише альтернативу.

Зліва направо: Василь Рябчук, Олександр Положинський та Володимир КамінськийЗліва направо: Василь Рябчук, Олександр Положинський та Володимир Камінський
Автор фото:Із особистого архіву

І третій мій "радіолуцький" проект виник з подачі знаного в Луцьку музикознавця Юрія Кириловського. Програма була присвячена World Music, називалася, здається, "Музичний Світ ARC" і представляла традиційну музику народів світу в різних її проявах. Юра надавав мені музику та інформацію, а я все це обробляв, компонував і видавав у ефір. Впевнений, що нічого подібного у той час в українському радіопросторі не існувало, адже, завдяки Юрію, його знанням і зв'язкам, ми крутили музику, яку мало хто міг десь чути. Особисто мене в цьому плані програма дуже збагатила — я відкрив для себе багато нового прекрасного.

Зрештою, і ці програми проіснували в ефірі не надто довго, бо, набравшись досвіду на радіо "Луцьк", я, десь восени чи 97-го, чи 98-го, отримав запрошення працювати на київській станції "Радіо Столиці", а з початку 99-го — ведучим "Хіт-параду 12-2" на радіо "Промінь". Після того я ще багато де працював — і на радіо, і на телебаченні, але все ж моїм першим професійним досвідом у цьому напрямку стала саме позаштатна, але авторська робота на радіо "Луцьк". До речі, саме там, на радіо "Луцьк", я, влітку 96-го, познайомився з Кузьмою. Він був гостем програми когось із моїх колег, припускаю, що Сергія Ткачука, а я просто зайшов привітатися, а вийшло так, що не лише познайомився, але й на довгі роки потоваришував.

Раритетні нотатки до ефіру Сашка ПоложинськогоРаритетні нотатки до ефіру Сашка Положинського
Автор фото:Із особистого архіву

Тоді цікавим було все, але пригадати щось особливе зараз вже складно. Так само, як новому радіопоколінню важко уявити, як можна було працювати на радіо без комп'ютера, що таке музика в ефірі зі звичайних аудіо-касет, що таке компакт-диск, який починає "стрибати" під час прямого ефіру, як можна монтувати записану програму, вирізаючи та склеюючи магнітну стрічку з великих, десь із пів метра в діаметрі, котушок.

Шкода, звісно, що радіо "Луцьк" викинули з ефіру. Вбачаю в цьому певну дискримінацію щодо лучан. В кожному місті є своя місцева радіостанція — і не одна. А в нас одній місцевій станції за багато років ніяк не можуть виділити повноцінну частоту, змушуючи ділити її з кимось, а іншу просто закрили. А це ж була єдина радіостанція в світі, яка мала таку ж назву, як і наше рідне місто".

Анастасія Передрій, працювала на радіо 4 роки

Радіоведучі Юрій Кльоц та Анастасія ПередрійРадіоведучі Юрій Кльоц та Анастасія Передрій
Автор фото:Із особистого архіву

"Одного разу я брала інтерв'ю у Сергія Притули. Ми закликали людей телефонувати і спілкуватися із шоуменом також. За ефір був єдиний дзвінок, але слухач не зрозумів, хто у нас гостює. І поплутав його із якимось депутатом, який був в нас в ефірі годину тому. Ну, Сергій, звісно, перевів все на жарти і навіть заспівав додзвонювачу пісню.

Найвеселіше завжди було вимовляти в ефірі складні і незвичні імена. Якось я не дочитала випуск спортивних новин, бо не могла перестати сміятися, прочитавши ім'я нігерійського футболіста Айоделе Аделеє. Викликом було також вимовити ім'я президента Мадагаскару — Ері Радзаунарімампіаніна. Спробуйте вголос!

Анастасія Передрій та Сергій ПритулаАнастасія Передрій та Сергій Притула
Автор фото:Із особистого архіву

Та були й моменти, коли доводилося говорити крізь сльози. Одразу згадую ранок 2 лютого 2015 року. Побачила новину про смерть Кузьми. Це був найсумніший випуск новин, який я коли-небудь озвучувала в ефірі. Перед тим довго перевіряла інформацію. До останнього не вірила, що це правда. Мені й донині здається, що Скрябін з нас прикалується, і це якийсь жарт".

Яся Рамська, працювала на радіо 10 років

Яся РамськаЯся Рамська
Автор фото:З особистого архіву

"Магія радіо як явища і, певно, як ЗМІ у тому, що воно дає тобі голос. От ніби і ти — один з радійних голосів, та, водночас, саме через радіо отримуєш можливість говорити. Можливість бути почутим чи почутою. Тут лише залишається стежити, щоб усе сказане в ефірі було справді важливим й потрібним. Слово ж - не горобець, самі знаєте.

Радіо "Луцьк" завжди мовило про те важливе й потрібне для міста. Дуже подобалося те, що на наших хвилях було мінімум політики, а максимум "соціалки" й, звісно ж, хорошої музики.

Радіо "Луцьк" — це прекрасні у всіх сенсах люди, які у різні роки творили радіо, були ним. Були (та й зараз є) однодумцями, радійною сім'єю, просто рідними людьми.

107,3 — вже історія. На жаль. Та як би не боліли нам усі ці зміни, хочеться вірити, що вони - на краще. Для Луцька й для радіо нашого міста. Хай навіть з іншою ефірною частотою та назвою".

Надрукувати
мітки:
коментарів