Поділитись:

Професія "жебрак"

Понеділок, 11 грудня 2017, 07:40

У мене є знайома, яка завжди вкидає жебракам на вулиці дріб'язок, а потім може просити позичити на проїзд маршруткою, бо ж роздала ті гривні "на благодійність". Пояснює це тим, що так вихована, і її мама каже, що коли бачиш людину, яка просить, то треба завжди пожертвувати якісь гроші.

Безпосередньо це гарний жест, який показує певну нашу милосердність, людяність...

Втім найбільше злять ті підприємливі людиська, які користуючись нашим співчуттям, релігійністю, можливо й щедрістю, взялися робити на тому бізнес. Особливо дико бачити молоду, здорову дівчину - "кров з молоком", яка на колінах в перехожих випрошує кошти. А поруч з тим є люди з інвалідністю, які роблять ту роботу, яку можуть, аби мати дохід і не маніпулюють почуттями людей використовуючи свою хворобу чи ваду.

Тим часом на головній пішохідній вулиці Луцька "немічна" бабуся може накинутись з кулаками на молоду жебрачку, бо та зайняла її місце ( ну як на ринку якомусь наче). Цю ситуацію, до речі, довелось спостерігати минулого року на власні очі. Гидко тоді стало від побаченого і від них обидвох.

Найбільше гидко від того, що від таких "бізнесменів", які буцім-то з благодійних фондів, буцім-то збирають на лікування брата, буцім-то без рук і так далі зневірюєшся у всіх хто просить про допомогу. Боюсь, що одного разу от через таких професійних жебраків, які ходять жебракувати, як на роботу, відмовлю пожертвувати тим людям, які дійсно потребують тих грошей.

Втім, судячи із останніх дописів людей у соцмережах, все ж потроху "дають бій" таким особинам. Хоча не встигли прогнати афериста з-під військового госпіталю у Луцьку, де він прикинувся безруким, як цього "актора погорілого театру" (як любив казати мій тато), вже вичислили на такому ж спектаклі з перебинтованими руками у Рівному. Я думаю на цьому гастролі містами України в професійного жебрака не завершаться і актор продовжить свою гру деінде.

Читати також: У ЛУЦЬКУ ЗЛОВИЛИ АФЕРИСТА, ЯКИЙ ЖЕБРАКУВАВ БІЛЯ ВІЙСЬКОВОГО ГОСПІТАЛЮ (ВІДЕО)

Втім надіюсь, що через от таких жебраків, наша милосердність, та віра в добро не погасне. Можливо вже прийшов час навчитися розрізняти людей, яким дійсно треба допомога, від тих, хто хоче поживитись використовуючи нашу людяність.

Надрукувати
мітки:
коментарів