У Луцьку підписали Меморандум заради порятунку бджіл

У департаменті агропромислового розвитку Волинської ОДА підписали Меморандум про взаєморозуміння між аграріями, бджолярами, представниками влади та громадськими організаціями.

Найбільшим викликом для волинських бджолярів нині є пестициди, якими аграрії обробляють свої поля від шкідників і від яких гинуть бджолосім'ї. Про це йшлося під час круглого столу на тему "Діалог заради порятунку бджіл" 5 грудня в приміщенні департаменту АПР, який присвячений Міжнародному дню боротьби з пестицидами.

Начальник департаменту АПР Юрій Горбенко зазначив, що така експортно-орієнтована культура, як мед, в останні роки набрала великого поширення. Адже, починаючи з 2008 року, стрімко почав зростати експорт меду.

Голова ГО "Екологічний рух" Твоя земля" Олександра Тимошенко розповіла, що організація вже досліджувала питання альтернативи пестицидам, які використовують аграрії. Тоді дійшли до висновку, що найголовніша проблема, пов'язана з цим, – недосконала нормативно-правова база в Україні. Також є тенденція до використання фермерами фальсифікованих препаратів та інше.

"Альтернатива пестицидами є вже тоді, коли сам агровиробник обмірковує це питання, і можу сказати, що найбільш перспективний напрямок – біопрепарати замість пестицидів", – сказала Олександра Тимошенко.

Кандидат біологічних наук, доцент Володимир Терлецький зробив акцент на тому, що бджільництво для сільського господарства приносить лише користь. Адже гречка, наприклад, дає більшу урожайність та кращу якість зерна тоді, коли її запилюють бджоли – і не треба пестицидів. На жаль, деякі господарі у гонитві за кращим врожаєм та заробітком не розуміють, що пестициди вбивають бджіл.

Володимир Терлецький просив керівництво департаменту агропромислового розвитку вжити заходів щодо укріплення бджільництва на Волині. Особливо важливим є те, щоб застосування пестицидів в області ішло на спад.

Голова ГО "Братство бджолярів Землі Волинської "Ройовий Стан" Володимир Дмитрук переконаний, що коли в царині бджолярства нарешті наведуть порядок, то тоді можна буде говорити про конкретні цифри виробництва медової продукції. Адже в Україні, по суті, навіть ніхто не знає, скільки є бджолярів. Також, на його думку, варто, щоб пріоритет в бджільництві був спрямований саме на запиленні медодайних культур. В Європі, наприклад, фермери самі доплачують бджолярам, аби ті ставили вулики біля їхніх посівів, які бджоли будуть запилювали.

"Давайте в рамках експерименту віднайдемо господаря, який готовий буде заплатити пасічнику. Можливо, і в нас це стане хорошою практикою", – сказав Юрій Горбенко.

Володимир Дмитрук звернув увагу й на те, що господарства проводять окроплення посівів в світлий день, коли літають бджоли, а це призводить до їхньої загибелі.

Голова ГС "Пасічники Рівненщини" Андрій Тимощук сказав, що в їхній області бджолярі страждають від дій агрохолдингу, який вносить на свої поля невідомі хімікати, що шкодять не тільки бджолам, а й дітям.

Представник Асоціації фермерів підтвердив те, що, на жаль, використання пестицидів не зменшується. Але й використання біопрепаратів вимагає відповідної кваліфікації. На думку фермерів, більшу ефективність матиме просвіта та навчання, бо багато аграріїв не знають, що існує якась альтернатива пестицидам. Також він звернув увагу присутніх й на те, що багато бджолярів навіть не мають ветеринарного паспорта на свою пасіку.

Володимир Дмитрук каже, що постійно нагадує в організації бджолярам про наявність ветеринарних паспортів. Адже без них, в разі потравлення бджіл, нікому нічого не доведеш.

Начальник відділу контролю за обігом засобів захисту рослин управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області Світлана Климчук розповіла, що, відповідно до законодавства, господарство повинне не пізніше аніж за три доби до початку обробки полів попередити пасічників про це письмовим повідомленням або ж через ЗМІ.

Пасічник своєю чергою має зареєструвати пасіку в сільраді і повідомляти раду про її перевезення.

Коли ж стався прикрий випадок потравки бджіл, то бджоляр має звернутись із письмовою заявою до Держпродспоживслужби.

Після обговорення проблематики вирішили скріпити хороші наміри щодо порятунку бджіл за допомогою Меморандуму про співпрацю. Свої печатки в ньому поставили - ГО "Екорух "Твоя земля", "ГО "Братство бджолярів землі Волинської "Ройовий стан", Асоціація фермерів і приватних землевласників Волині, громадська спілка "СПАС", департамент АПР та Держпродспоживслужба.

Основна мета цього Меморандуму – зменшення випадків отруєння бджіл під час обробки пестицидами і налагодження конструктивного діалогу для досягнення їхнього порятунку.