Інтернет і материнство

"Що там Катька?"

"А народила дівчинку. Знаєш як назвали? Розіта"

"Ого"

"Так, два місяці. Мала вередлива, спить погано. Каляску купили круту. Були хрестини на днях. То тепер видно, що дитина більше схоже на тата. А то раніше вона личико смайликом затуляла. Ну від зглаза. Мало лі. Святкували за містом, замовляли кенді-бар, аніматорів, були всі свої. По Катьці, до речі, геть не скажеш, що рожала. А от її Сєрий щось поправився"

"І що, тебе запрошували?"

"Нє, я з нею не общаюся. Бачила все в інстаграмі"

***

Отакий детективний пошук Катьок, їхніх малих і трохи розкабанівшого Сєрого, який провела героїня цього діалогу, можна організувати в лічені секунди. Соціальні мережі дають змогу ділитися всім, чого душа бажає. Ділитися і спостерігати. Це кумедно, це нормально, це розвага, це данина сучасного часу і це навіть корисно. Але…

…Головне, до хрестин наліпити на обличчя дитини смайлика, щоб хтось не зурочив. Це дуже сильний захист. Врятує неодмінно від усіх негараздів світу. Можете потрапити до переліку поганих матусь, якщо не затулите смайликом обличчя.

…Головне, поширити у фейсбуці, що Бернська, а часом Римська конвенції захищають ваші авторські права, тому все поширене не для використання без дозволу. І от тоді, коли ви написали цей пост, ваші фото, цитати, ніхто не зможе брати. От спробує – а його блискавка вдарить. Чи одразу в двері увірветься спецпідрозділ Альфа і хлопці в масках з калашами заламають негідника. "Всім на підлогу! Працює Альфа! Хто тут фото поширював в учасника, який написав пост про Бернську конвенцію? Лицем у підлогу". І грім: "Ба-баааах!"

…Головне, не забути спитати в інтернет-експертів о котрій годині покласти дитину спати, що значить висип на щоці (фото додається) та яким кольором мають випорожнятися немовлята у три місяці (фото теж додається). Бо хто як не вони (ні, не педіатри, ні книжки про виховання дітей, ні ваша мама зрештою) не зможуть вам нічого сказати, порадити, заспокоїти. Тільки учасники материнської групи у Вайбер чи в Фейсбук. До речі, не забудьте полайкати фото їхніх дітей, бо їм сьогодні 4 місяці, 5 місяців, один рочок. Бо тоді, коли вам буде три місяці, вони можуть вас не полайкати. #like4like, будьте ввічливими.

***

Це все, звісно, гіперболізована іронія. Хоча, кого я дурю, і таке трапляється. Але навіщо все виставляти в інтернет? Хіба маленька дитина не має права на приватне життя? Хіба не має права на кваліфіковану допомогу лікаря, якщо щось не так з її щічками? Це справді дивує.

Хочеться ділитися щастям і це прекрасно. Прекрасно, коли потім Фейсбук нагадує про приємні миттєвості чи прожитий рік. Але інтернет мав би допомагати, а не заміняти людське спілкування, а тим паче прийоми у лікаря.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією