Поділитись:

Vox Dei: що змінилося за рік дії мовних квот

Субота, 04 листопада 2017, 21:00

От уже рік минув з того часу, як для телебачення і радіо Верховна Рада ввела мовні квоти. Суперечок було багато, опору – ще більше. Для деяких радіо- і телестанцій не відбулося ніяких змін, інші ж через примус держави повинні були змінювати все докорінно або ж платити штрафи.

Як відомо, збiльшення частки української пiснi та мови в радiо- та телеефірі вiдбувається поступово. До прикладу, на радіо впродовж першого року частка пiсень державною мовою становила 25 вiдсоткiв, починаючи з другого року збільшиться до 30 вiдсоткiв. Й аж iз третього року – до 35 вiдсоткiв.

Яким стало наповнення радіо- і телеефіру і чи побільшало якісного українського контенту, ІА "Конкурент" запитало у експертів.

Ольга Куліш, директор Волинської регіональної дирекції Національної телекомпанії України:

"Вважаю введення мовних квот для українських телерадіоканалів цілком правильним кроком влади в напрямку утвердження і розвитку держави.

Самоідентифікація особистості залежить від середовища, в якому вона зростає, тому дуже важливо, щоб українці перебували в аурі українства, в тому числі й при перегляді телерадіопрограм. Для нашого волинського інформаційного простору квотування взагалі не стало проблемою, бо він апріорі й був україномовним. Я навіть не переймаюсь кількістю укрмови на наших каналах "Нова Волинь", "Волинське радіо","Радіостанція "Луцьк", бо там завше під 100%.

Щодо якісних змін. Вони є, особливо помітні на мережевих радіостанціях: ми, нарешті, дізналися, що таки є українська пісня! Цілком форматна для радіо. Отже, стимул для авторів, виконавців з'явився творити, співати рідною, українською. Це добре. Іноді кумедно виглядає ведення укрмовою учорашніх російськомовних ведучих, але з часом і це минеться: або вони вивчать мову ідеально, або їх замінять інші".

Андрій Зубенко, директор волинської радіостанції "СіД FM":

"Щодо радіопростору, то тут справді зміни є. Особливо вони помітні на мережевих радіостанціях. Коли ухвалювали квоти, то для місцевих радіостанцій це взагалі не було проблемою, адже ми давно перевиконували цю норму. А от на мережевих радіостанціях стали більше говорити українською, на щастя. Навіть знаю, що на радіо "Максимум" для одного з ведучих спеціально наймало репетитора, щоб його навчити гарно говорити українською. Про це розповідав генеральний директор радіо Роман Андрейко. Плюс збільшилася кількість україномовної музики. І добре, що це не пішло за принципом 3-4 виконавці і їхні пісні по колу. Вдалося пробитися багатьом молодим виконавцям, яких ми раніше чули на місцевих радіостанціях, а на мережевих взагалі не мали можливості почути. До прикладу, гурти, які були вже доволі розкрученими, але на мережеві радіостанції потрапити не могли, бо вважалися неформатом. Це дало дуже великий поштовх для розвитку українського шоу-бізнесу, адже почали шукати музику. З того часу, як почали діяти квоти, в мене кількість листів про ротацію пісень виконавців збільшилася в рази.

Якщо говорити про телебачення, то були телеканали, що давно виконували норми. А на таких, де було багато російської мови, добре, що стало трохи української. Але є канали, як-от "Інтер-група", які досі несуть "русский мир" і бідкаються, що російську мову притискають. Як можна в державі, де державна мова українська, скаржитися на те, що вони змушені виконувати закон про мовні квоти? Я от не можу зрозуміти, чому в інших каїнах немає такої проблеми. Великий плюс в тому, що ці квоти ввели.

Якщо проаналізувати початок дії квот за серіалами, які один за одним почали з'являтися, то тут була лише кількість україномовного продукту. Але з часом воно все почало переростати в якість. Щодо пісень, то і зараз трапляється таке, що просять взяти пісню на радіо тільки через те, що вона українською. Але тепер є, з чого вибирати. Все ж якісних пісень стає більше. Ті, хто ставив собі за мету писати якісну музику, вона такою й виходила. А ті, хто починав, вчився, то це напрацьовується. От на прикладі гурту "Фіолет". Те, що вони писали три роки тому, і те, що зараз, – небо і земля. Вони виросли, стали професійнішими, саунд став європейським. Вони знають, що треба зробити, щоби пісня потрапила на радіо, а не лише сподобалася слухачам".

Сергій Ткачук, головний музичний редактор станції "Радіо Луцьк":

"Для "Радіостанції "Луцьк" глобально нічого не змінилося. У нас 100% українського мовлення. А загалом дуже багато додалося української мови в радіопросторі. Хоча знову ж таки можна чути у передачах російську мову. Факт залишається фактом: у нас в радіопросторі звучить як українська, так і російська мови. Можливо, менше російської музики. До того ж є факти, коли покарання, передбачені законодавством, застосовуються до тих радіомовників, які порушують вимоги ліцензії. Тому тенденція є позитивна, і цілком ймовірно, що ті мовні і пісенні квоти в радіопросторі вже мають результат. Маю надію, що й на телебачення це працює. У нас без змін, ми ніколи російською не говорили.

До якості треба нам ще зачекати. Дуже багато мовних помилок в мовленні радіоведучих. Відповідальні люди повинні усвідомлювати, що якщо ми говоримо українською, то треба говорити правильно. Не можна сказати, що різко стає дуже добре, якість попереду. Головне – що є усвідомлення, що повинні робити люди в ефірі, але трішки бракує освіти.

Щодо якості української музики – це теж спірне питання. Те, що її додалося, це дуже добре. Інша справа, коли деякі радіостанції українською музикою вважають пісні українських виконавців, але російською мовою. Сказати, що це якісний продукт – язик не повернеться. Тексти українських пісень бажають бути змістовнішими".

Анастасія Передрій, радіоведуча Країни ФМ:

"За рік наповнення вітчизняного радіоефіру дуже змінилося. Було лише декілька винятків, коли станції порушували квоту і ставили менше пісень укаїнською, ніж потрібно за законом. Більшість мовників перевиконували норму. Мабуть, про всяк випадок.

Зараз, коли "крутиш" хвилі на приймачі, то справді більшість пісень, на які випадково натрапляєш, – україномовні. Мінус в тому, що тепер я не можу миттєво ідентифікувати, на яке радіо я потрапила (якщо не бачу частоти). Бо всі раптово почали крутити молодих українських зірок, наприклад, Івана Наві чи Соню Кей.

Серед плюсів: завдяки закону багато хто з "новеньких" став популярним. Як-от класний львівський проект Panchyshyn. А ще квоти, мені здається, стимулювали вже відомих виконавців видавати більше пісень рідною мовою. Pianoбой, Hardkiss – у них чудові нові треки українською".

Сергій Мартинюк, музикант, лідер гурту "Фіолет":

"Ми ніколи не орієнтувалися на радіоефіри як такі, роблячи акцент в промоції на Інтернет. Свою присутність на радіо і ТБ сприймали, радше, як приємний бонус. Хоча і розуміли – в наших реаліях сила впливу центральних медіа досить потужна. Квотування особливо не позначилося на наших ротаціях: наші потрапляння в ефіри пов'язані з нашою активністю, а не потребою забити ефіри потрібним контентом. Інша справа, що квоти випустили на ринок стос україномовного трешу, і ця історія точно не про якість".

Надрукувати
мітки:
коментарів