Гройсман на Волині, або Дивний та сумбурний день (фото)

На годиннику було 12:36, коли я відчув, що нас розводять. Журналісти з усіх існуючих та неіснуючих видань виходили з автобуса, який зупинився перед Волинським обласним перинатальним центром. Невдовзі цей багатостраждальний довгобуд повинен проінспектувати Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. Але коли?

Як стверджують надійні джерела у волинському СБУ, не раніше 13:35, тобто через 60 хвилин.

"Чим займатися весь цей час?", "навіщо ми знову приїхали так рано?" та "чому ці кляті чоловіки у чорних костюмах, з чорними портфелями та білими навушниками так підозріло на мене дивляться?".

Вчорашнє бажання акредитуватися та висвітлити візит очільника уряду почало здаватися дуже дивним та необдуманим. Навіщо я на це пішов? Чому мене ніхто не зупинив? В чому я винний, врешті-решт?

На щастя, очікування пройшло не так погано, як я вам його анонсував, і ближче до 14-ї Гройсман впевнено зайшов до медичного закладу.

***

Він говорив. Я в цьому впевнений на 100 %. Проте що саме лунало з його вуст? До кого він звертався? З цим виникли проблеми, оскільки ціла купа журналістів, операторів та охоронців заблокувала будь-який доступ до посадовця та його оточення.

Не видно ні голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці, ні очільника облдержадміністрації Володимира Гунчика. Лише якийсь поважний чоловік у коричневій куртці говорить незрозумілі речі та закликає "печатников" підходити ближче до Гройсмана. Як це зробити?

Згодом видимість покращується: прем'єр оглядає лікарню, спілкується з начальником управління охорони здоров'я Ігорем Ващенюком та питає, чого ще не вистачає перинатальному центру.

"Обладнання", – коротко відповідає йому чиновник.

"Такими і мають бути лікарні", – підкреслює Гройсман та ще щось каже до усміхненого Палиці.

"Ну тепер є", – не відомо, на що саме, відповідає голова обласної ради.

Поряд з ним стоїть генеральний директор будівельної компанії "Луцьксантехмонтаж №536" Ігор Чорнуха, навпроти – народний депутат України Сергій Мартиняк. Осторонь від них перебуває ще один волинський нардеп – Ігор Лапін.

Екскурсія плавно переходить до місця, де керівник Кабміну буде спілкуватися з журналістами. Він першим розпочинає діалог та нагадує, що вчора Верховна Рада дала старт медичній реформі в Україні. Впевнено та виважено посадовець розповідає про її позитивні сторони та спростовує різноманітні міфи, які поширюються опонентами "нової медицини".

Після кількох запитань від працівників ЗМІ міні-брифінг стрімко завершується. Очільник уряду вирушає інспектувати ремонтні роботи на дорозі Н-22 Устилуг-Луцьк- Рівне, а журналісти їдуть до заводу "Модерн-Експо", де будуть чекати на нього трохи більше години заради його ж 10-хвилинного виступу перед волинською бізнес-елітою.

"Дякую за роботу, дякуємо за роботу", – хутко випроводжуючи нас, кажуть організатори зустрічі.

"Круглий стіл та діалог Володимира Борисовича з бізнесом проводиться без камер", – чуємо ми наостанок.

***

Сьогодні волинських журналістів, можливо, й трішки, але все ж таки "кинули". Три години нестерпного очікування, приправлені 30-40 хвилинами сумбурного та доволі дивного спостерігання за Гройсманом, у підсумку виливаються в усвідомлення своєї доволі нікчемної ролі "безкоштовного рупора".

Висвітлення сьогоднішнього візиту прем'єр-міністра – це марно втрачений час. Надіюся, що закритий діалог з бізнесом буде результативним та сприятиме покращенню фінансового мікроклімату й підвищенню інвестиційної привабливості Волині. Тоді роботу очільника уряду в нашій області можна назвати ефективною, забувши про всі особисті образи (яких насправді нема, але могли б БУТИ).