Про те, як вдалося налаштувати чотири борошномельні комплекси, знайти працівників "з вогником в очах" та здійснити мрію усього життя, Ігор Хомко розповів ІА "Конкурент".

***

"Мушу взяти руками зерно, яке потрапляє в млин, пощупати його. Якщо я його не пощупаю, то нічого з нього не зроблю. Якщо ціле зерно, то зразу на зуб пробую, а якщо розмелене, то пробую руками на дотик, яке воно є", - напередодні Дня працівника харчової промисловості ділиться своїм досвідом спеціаліст.

Трудова кар'єра молодого технолога Ігоря Хомка розпочалася у далекому 1985 році після закінчення навчання в Одеському механіко-технологічному коледжі. Саме тоді він потрапив на Волинь, де влаштувався змінним майстром на комбінаті хлібопродуктів № 2. Там він пропрацював 21 рік, вивчаючи та досліджуючи усі тонкощі борошномельної справи.

Новий етап у житті досвідченого технолога розпочався у 2006 році, коли він прийняв пропозицію роботи від керівника молодого підприємства "Волинь-Зерно-Продукт" Євгена Дудки.

"Я, звісно ж, злякався спочатку такої пропозиції, бо там ще нічого не було, а Євген Степанович сказав мені: "Будемо разом піднімати виробництво", - згадує той момент уже теперішній начальник виробництва ТзОВ "ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ" Ігор Хомко.

Старий бетонний елеватор силосного типу відновлювали поступово. Засукавши рукави, спочатку реанімували першу норію, потім – транспортери. А вже через майже два місяці працівники відзвітували директору, що готові вмикати елеватор і завозити зерно нового урожаю.

"А потім пішло-поїхало! Вже маючи досвід, у 2007 році запустили турецький млин фірми "Нurmak" у смт. Млинові. Він переробляє 60 тонн зерна пшениці на добу і меле 44 тонни борошна. А у 2011 вже у Луцьку запустили ще один такий же млин з такою ж потужністю", - згадує Ігор Хомко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МОЛОДІСТЬ ТА ДОСВІД: ХТО РОЗВИВАЄ МОЛОЧНУ ГАЛУЗЬ ВОЛИНІ

А далі була оренда "Боніти" та невпинне бажання розвиватися, збирати навколо себе спеціалістів та працівників з вогником в очах.

"Спочатку нас було троє. Так би мовити, "першопрохідців". Я і двоє моїх помічників. А на даний час в моєму підпорядкуванні три млини і 68 людей", - пишається начальник.

Ексклюзивне борошно ЕКСТРА і здійснення мрії всього життя

"Тішуся, що ми єдині в Україні, хто виготовляє борошно ЕКСТРА. Воно особливе тим, що мелеться лише з пшениці другого класу. Його якісні показники вдвічі вищі від простого вищого сорту, за ГОСТом у якого 24 % клейковини, а в нашій ЕКСТРІ - 28 % клейковина, а білість - 62 %", - розповідає фахівець.

Нині сукупна продуктивність млинів ТзОВ "ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ" становить 170 тонн на добу. Та попит ринку вимагає більшого, тому команда спеціалістів взялася за аналіз досвіду передових іноземних виробників, зокрема швейцарської фірми "Buhler".

"Поїхати туди – це було мрією мого життя! Фахівці швейцарської фірми дивувалися нашими досягненнями за 15 років діяльності. То було дуже знаково", - посміхаючись, згадує Ігор Хомко.

Поїздка ще більше вдосконалила робочі навички спеціаліста, адже донедавна він тільки чув про еталонну майстерність швейцарців та їхні досягнення у борошномельній промисловості.

В цій професії головне, щоб був вогник в очах

"Це насправді дуже гарна професія, люди одразу бачать результат, а це дуже важливо для самооцінки, – каже Ігор Іванович. – Але треба, щоб душа до неї лежала, і, звісно, терпіння і час. Щоб стати повноцінним спеціалістом, потрібно півтора роки. Тому ми відкриті до спілкування, зустрічаємося зі студентами, показуємо елеватори, виробництво, готові вкладати у молодь ресурси та особистий час, супроводжуючи початок їхньої виробничої діяльності".

"Зерно – це живий організм, і його потрібно відчувати"

Усі уроки від мудрого наставника успішно засвоїв Дмитро Сторожук, який у свої 26 років успішно керує персоналом на млині у смт. Млинів, а це – 23 людини.

"Сам я родом з Вінниччини. Після закінчення навчання мені порадили поїхати працювати на Волинь, бо "там люди добріші". Потрапив на практику до ТзОВ "ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ", тут і вирішив залишитися. Ігор Іванович мене вже тоді почав вчити, як воно на практиці, бо теорію я знав добре. Коли є бажання, то своїми руками всі механізми млина общупаєш й перебереш, от тоді й навчишся цій справі", - згадує хлопець.

Зараз Дмитро працює технологом борошномельного виробництва. Усміхаючись, каже, що він такий собі "універсальний солдат", який має миттєво реагувати на всі механічні та технологічні процеси на млині. Адже в разі поломки вирішити проблему потрібно швидко і безболісно для безперервного процесу виробництва.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "НАВІЩО ЇСТИ БАГАТО САЛА, КОЛИ МОЖНА З'ЇСТИ ТРОХИ НУТУ?" - ДІБРОВА

Ігор Хомко пишається своїм вихованцем та додає, що підприємство знаходиться у пошуках технологів, бо ж має чотири борошномельні комплекси. Тому активно популяризують професію технолога борошномельного комплексу, постійно влаштовуючи екскурсії студентам на виробництво, аби вони побачили на власні очі, як створюється високоякісне борошно, з якого потім печуть хліб, кондитерські вироби, роблять макарони.

***

З розмови з Ігорем Хомком мимоволі і самому хочеться поринути у процес борошномельного виробництва, навчитися "відчувати на дотик" зернину, бо це ж живий організм, долучитися до благородної місії з виготовлення борошна. У людей, руки яких пахнуть хлібом, своя особлива філософія, у них, дійсно, душа лежить до своєї справи, і вони завжди готові поділитися своїм досвідом та знаннями, аби спеціалістів у їхній галузі ставало все більше.