Понад 10 місяців тримав позиції: на Волині попрощалися із Героєм Павлом Галюком (фото)

П'ятниця, 13 листопада 2026, 22:45

Сьогодні Рожищенська громада схилила голови у глибокій скорботі, проводжаючи в останню земну дорогу свого земляка, мужнього захисника України Павла Віталійовича Галюка з Бортяхівки, який віддав життя за свободу, незалежність і майбутнє рідної держави.

Про це повідомили у громаді.

Біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида. У спільній молитві присутні просили у Господа спокою для душі загиблого воїна і сили для всієї громади у єдності продовжувати боротьбу за незалежну та вільну державу.

Війна забрала життя ще одного Героя, осиротивши малолітню донечку та додавши сивини старенькій неньці.

Біля вкритої національним стягом домовини – велика родина Павла Галюка. Сьогодні матір прощається з наймолодшим сином, а сестра та брати – з найріднішою людиною, з якою ділили і радощі, і біди.

Павло Галюк став на захист України у вересні 2024-го. Служив стрільцем у мотопіхотному батальйоні 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України.

Бойовий шлях нашого земляка розпочався після навчального центру з однієї з найгарячіших ділянок фронту – Часового Яру, де точилися запеклі бої. Довгі три тижні рідні не мали з ним зв'язку. Молилися і чекали. Згодом Павло вийшов із позицій із пораненнями ноги та очей. Але навіть пережите не зламало його духу.

Справжнім подвигом незламності стали для Павла Галюка та його побратимів 284 дні безперервного перебування на бойовій позиції (із серпня 2025 по травень 2026 року). Майже десять місяців у постійній психологічній напрузі, серед небезпеки, без належної кількості їжі та води – він вистояв і не зламався. З позицій вийшов виснаженим, із підірваним здоров’ям.

Після тридцятиденної відпустки Павло Галюк знову став у стрій, повернувся до побратимів і вкотре потрапив на одну з найгарячіших ділянок фронту.

У п'ятницю, 31 жовтня 2026 року, Павло востаннє відповів на повідомлення мамі. А вже 3 листопада життя нашого мужнього захисника обірвав ворожий артилерійський обстріл в районі населеного пункту Клинове Краматорського району Донецької області.

Після громадської панахиди кортеж з тілом Героя вирушив центральною вулицею Рожища до храму Архістратига Михаїла, де відбулося відспівування Героя.

Після молитви та останнього прощання на рідному обійсті дощ стих, а хмари розійшлися, ніби приймаючи безсмертну душу Героя у Небесні обителі.

З усіма військовими почестями – гучними пострілами та виконанням Державного Гімну – мужнього захисника Павла Галюка поховали на сільському кладовищі.

«Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя. Дякуємо за його жертовність, за захист, за відвагу. Нехай Господь дарує йому вічний спокій, а рідним – сили пережити цю непоправну втрату».

Вічна пам'ять і слава загиблому захиснику України.

Редакція сайту новин Волині «Конкурент» висловлює співчуття рідним і близьким.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: