Всі магазини «АТБ» хотіли продати іноземцям: що відомо про велику угоду

Четвер, 12 листопада 2026, 08:16

Найбільшу продуктову мережу України АТБ уже тричі намагалися придбати іноземні інвестори, а останні переговори з німецькою Lidl відбувалися у 2026 році. Залежно від методики оцінювання бізнес може коштувати від $2-2,5 млрд до $6,1-7,7 млрд, однак остаточна угода поки відкладається через розбіжності в ціні та воєнні ризики.

Про це пише OBOZ.ua з посиланням на Forbes Ukraine.За їхніми словами, інтерес до українського ритейлера з боку європейського бізнесу пояснюється не лише масштабами мережі, а й можливістю швидко закріпитися на великому ринку.

Lidl хотів придбати АТБ: чим завершилися переговори

Німецька мережа Lidl, яка входить до Schwarz Group, протягом кількох місяців обговорювала з українською компанією можливість придбання бізнесу. За інформацією джерел видання, переговори відбувалися з березня до липня 2026 року.

Для попереднього аналізу фінансових показників німецька сторона залучила міжнародну консалтингову компанію Deloitte. Вона провела так званий високорівневий аналіз звітності АТБ, однак до повноцінної процедури комплексної перевірки бізнесу, відомої як due diligence, справа не дійшла.

У самій АТБ підтвердили залучення консультантів і розповіли, що представники Lidl кілька разів поверталися до перевірки фінансової звітності. Причиною, за словами співрозмовника з керівництва компанії, стали надзвичайно високі показники українського ритейлера, у які німецька сторона спочатку навіть не повірила.

Водночас щодо самого формату можливої угоди сторони не дійшли до конкретного рішення. За однією з версій, Lidl цікавили передусім великі магазини площею від 700 квадратних метрів, які відповідають його бізнес-моделі. Також обговорювалася можливість залучення партнера, наприклад мережі DM, якому могли б передати менші супермаркети.

Інше джерело на інвестиційному ринку стверджує, що Lidl усе-таки зробив пропозицію щодо придбання, але вона не влаштувала жодного з трьох співвласників АТБ. За цією версією, українські акціонери вважали, що німецька сторона намагалася скористатися воєнними обставинами, щоб придбати компанію за заниженою ціною.

АТБ паритетно належить трьом бізнесменам – Геннадію Буткевичу, Євгену Єрмакову та Віктору Карачуну. Попри відсутність домовленостей, переговори не зіпсували відносин між компаніями. Навпаки, за словами співрозмовника видання, Lidl запропонував українській мережі консультаційну допомогу з питань логістики та складської інфраструктури. Представники компаній продовжують підтримувати контакти та зустрічатися.

Україна залишається одним із великих європейських ринків, де Lidl ще не представлений. Водночас у багатьох країнах Європи конкуренція між продуктовими мережами вже настільки висока, що створювати новий бізнес із нуля складно й дорого.

Інвестиційний директор Concorde Capital Ігор Сотник пояснює, що польський ринок, який є одним із найближчих до українського за споживчою поведінкою та логістикою, уже насичений конкурентами. Тому вихід в Україну міг би стати для Lidl довгостроковою інвестицією.

Купівля АТБ дала б німецькій компанії змогу одразу отримати вигідні торговельні локації, налагоджені контакти з виробниками та доступ до українських постачальників. Крім того, Schwarz Group могла б використовувати українську продукцію для постачання на інші ринки.

Масштаб потенційної угоди можна оцінити на прикладі Польщі. Там Lidl конкурує з мережею Biedronka, яка належить португальській групі Jerónimo Martins. У 2025 році Biedronka реалізувала товарів приблизно на 25,3 млрд євро, тоді як виторг Lidl Polska становив близько 10 млрд євро.

АТБ за масштабами бізнесу становить приблизно половину польського бізнесу Lidl. Водночас українська мережа має понад 1300 магазинів, тоді як Lidl у Польщі налічує близько 1000 торговельних точок. Отже, придбання АТБ могло б суттєво посилити позиції німецького ритейлера в регіоні.

АТБ уже тричі намагалися продати: хто цікавився компанією раніше

Переговори з Lidl стали щонайменше третьою спробою продати АТБ іноземним інвесторам. Попередні пропозиції надходили ще задовго до повномасштабної війни. Перший серйозний інтерес до українського ритейлера з'явився приблизно 15 років тому.

Тоді інвестиційний підрозділ британського банку HSBC був готовий допомогти власникам залучити стратегічного інвестора або організувати первинне публічне розміщення акцій (IPO). У липні 2011 року HSBC підготував презентацію з попередньою оцінкою компанії. На той момент АТБ уже була лідером за кількістю магазинів, наприкінці 2010 року мережа мала 443 торговельні точки. Водночас за виторгом вона посідала друге місце після Fozzy Group.

Виторг компанії тоді становив 10,8 млрд грн, або приблизно 1,4 млрд доларів. Бізнес демонстрував швидке зростання та високу рентабельність. Прогнозована EBITDA за 2011 рік оцінювалася у 133 млн доларів, або 6,9% виторгу. Британські консультанти нібито застосовували мультиплікатор дев'ять до EBITDA, що давало орієнтовну вартість АТБ на рівні 1,2 млрд доларів. Однак чому тоді потенційна угода не відбулася, з'ясувати не вдалося.

Друга спроба відбулася вже пізніше. За словами представника керівництва АТБ, пропозицію зробив польський підприємець Маріуш Світальський, відомий як засновник мереж Biedronka та Żabka. Він запропонував власникам підписати попередню угоду про купівлю, за якою придбання компанії мало відбутися протягом двох місяців за 4,5 млрд доларів. Також обговорювалася можливість включити АТБ до орбіти майбутнього IPO Żabka.

Однак така пропозиція викликала сумніви в українських акціонерів. Зокрема, їх здивувала відсутність повноцінного аудиту та детальної перевірки бізнесу перед визначенням умов угоди. У результаті й ця спроба не завершилася продажем. 

Скільки коштує АТБ: оцінки сягають понад $7 млрд

Найбільш дискусійним питанням у переговорах із Lidl стала вартість української мережі. Власники оцінюють операційну компанію в межах 8-10 EBITDA, це показник, який відображає прибуток компанії до вирахування відсотків, податків, зносу та амортизації.

Такий підхід відповідає оцінкам, які застосовують до великих міжнародних ритейлерів. Середній мультиплікатор для роздрібних мереж у Європі становить приблизно 8,5 EBITDA, а в Північній Америці – 9,2. Однак підсумкова вартість АТБ суттєво залежить від того, який саме показник EBITDA використовувати в розрахунках.

За фінансовою звітністю, виторг АТБ-Маркет у 2025 році становив 247,35 млрд грн без ПДВ. Порівняно з попереднім роком він зріс на 18%. EBITDA за звітністю компанії оцінювалася приблизно у 10,1 млрд грн. Якщо застосувати мультиплікатор 8-10 до цього показника, вартість бізнесу може становити близько 2-2,5 млрд доларів.

Проте представники керівництва АТБ стверджують, що реальна EBITDA всієї групи компаній значно вища. За їхніми оцінками, вона становить приблизно 13% виторгу, або близько 770 млн доларів за підсумками 2025 року. У такому разі оцінка компанії зростає до 6,1-7,7 млрд доларів. 

Водночас, аналітики не погоджуються з тим, що для оцінювання потрібно використовувати саме таку високу EBITDA. Голова аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій звертає увагу на значні адміністративні витрати АТБ, частина яких може бути не пов'язана безпосередньо з основною операційною діяльністю.

У 2025 році адміністративні витрати становили близько 11% виторгу. Для порівняння, у "Сільпо" цей показник був на рівні 5%, а в Novus – близько 3%. У самій АТБ у 2019-2021 роках адміністративні витрати становили приблизно 3% виторгу. Якщо врахувати ці особливості, EBITDA-маржа АТБ може наближатися до 12%, а не 13%, як стверджують представники компанії. 

Війна знижує вартість АТБ: скільки компанія втратила 

Від початку великої війни АТБ втратила понад половину складських площ – приблизно 110 тис. квадратних метрів. Серед зруйнованих об'єктів був і найбільший розподільчий центр компанії у Дніпрі. Загальні збитки від російських атак компанія оцінює приблизно у 15 млрд грн.

За словами Ігоря Гута, вартість українських компаній через воєнні ризики суттєво відрізняється від оцінок аналогічних активів у Європі. Якщо польський бізнес можуть оцінювати у 8-10 EBITDA, а німецький – навіть до 15, то для українських компаній типовими можуть бути мультиплікатори лише 3-4.

Тобто навіть за наявності сильних фінансових показників потенційний покупець вимагатиме значного дисконту через ризики безпеки, можливі руйнування та невизначеність щодо подальшого розвитку економіки. Водночас інтерес іноземних інвесторів до українських активів не зник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: