«Збирати гроші у 26-му році – це складно»: у Луцьку відбувся захід про виклики цивільного волонтерства (фото)

У Луцьку 30 жовтня в креативному просторі «Любарт Хаб» відбувся захід під назвою «Цивільне волонтерство: незамінна опора країни». Подія об’єднала військовослужбовців, волонтерів та представників благодійних організацій.

Під час зустрічі учасники обговорили, як українці навчилися закривати мільйонні потреби для фронту, чому фандрейзинг став невіддільною частиною волонтерства та як знаходити внутрішній ресурс на довгій дистанції війни.

Про різницю між волонтерською діяльністю та залученням коштів розповів військовослужбовець 20-ї бригади оперативного призначення «Любарт» 1-го корпусу НГУ «АЗОВ» Ігор «Мартін» Ніколіс. Він наголосив на їхній тісній взаємодії в умовах повномасштабної війни:

«Волонтерство в нас – це те, що ти робиш на безплатній основі. Фандрейзинг – це вже більш така штука... мистецтво залучати людей та ресурси для досягнення спільної мети».

Військовий також акцентував на мотивації донатів та поділився, з якими труднощами зараз доводиться стикатися під час закриття потреб армії:

«Зараз у 26-му році збирати гроші – це прям складно».

Про психологічні аспекти, внутрішній ресурс та боротьбу з утомою під час обговорення розповіла волонтерка та психологиня Олена Козі. Вона зазначила, що волонтерство за своєю суттю нагадує робочий процес людей, які намагаються все встигнути, але спрямований він не на особистий успіх, а на допомогу суспільству.

Для пояснення різниці між різними видами мотивації Олена Козі використала наочну метафору:

«Зовнішня мотивація – це коли тигр хапає тебе за сідницю і тікаєш, бо не хочеш, щоб тебе вкусили. А внутрішня – це коли ти біжиш от до того дерева, бо бачиш там смачне яблучко».

Психологиня підкреслила, що ключем до довготривалої допомоги є моральна позиція та усвідомлення власної причетності до спільної справи:

«Я українка, я відчуваю себе частиною цього суспільства. Я не можу дивитись на те, як там хтось нападає на Україну, пацани відбиваються, а у них недостатньо якихось речей для цієї роботи, я можу їм допомогти».

Власним досвідом трансформації від індивідуальної допомоги до системної благодійності поділився заступник директора благодійного фонду «Твоє Майбутнє» Євген Литвинов. Він пригадав, як розпочинав свій шлях у 2022 році із закриття базових побутових запитів для військових:

«Я починав свій шлях волонтера зі збору на труси. От тут якраз, я не знаю, чи воно видно, але отут якраз запис на труси-памперси для чуваків у 22-му році».

Згодом, зіштовхнувшись із масштабуванням викликів, волонтер відчув емоційне вигорання через брак системності:

«Я перестав бути волонтером, бо тому що, як вже розповідала Олена, я вигорів і подумав, що, мабуть, я більше не можу. Бо я розумію: те, що я щось роблю, воно системно ні на що не впливає».

Саме це усвідомлення стало поштовхом до об’єднання зусиль із професійними фондами, що дозволило вибудувати системну роботу та запустити масштабні проєкти, зокрема з реабілітації українських військових.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Український бренд та «Любарт Супровід» створили благодійний набір косметики
• Від «зборів на картку» до системної допомоги: у Луцьку обговорили майбутнє української благодійності (фото)
• Легендарну «сукню помсти» принцеси Діани знову виставлять на аукціон