Українці в Польщі заробляють на 1500 злотих більше за поляків: кого це стосується
Cеред працівників вікової категорії 25–34 років громадяни України випереджають поляків за рівнем доходів на 1500 злотих.
Про це повідомляє аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal з посиланням на дані дослідження Deloitte, проведеного на
замовлення Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.
Як свідчить дослідження, майже у всіх вікових групах працівники з України у 2025 році заробляли стільки ж або трохи менше, ніж поляки. Їхня медіанна заробітна плата становила 85% від медіанної зарплати в усій польській економіці.
Водночас чоловіки віком 25–34 роки стали винятком. Для них медіанна заробітна плата після сплати податків становила приблизно 6800 злотих, тоді як для всіх працівників цієї вікової групи – близько 5300 злотих.
За словами Анни Джоболди, радниці Gremi Personal однією з причин такої ситуації може бути польське законодавство, згідно якого особи віком до 26 років користуються звільненням від податку на доходи фізичних осіб (PIT) щодо доходів, які підпадають під відповідну пільгу, у межах установленого річного ліміту.
«Таким чином за однакової ставки брутто працівник до 26 років може отримувати на руки більше, ніж старший колега. Проте, ця норма, стосується і поляків», – зазначає Джоболда.
Крім того, на рівень заробітної плати впливає географічне розташування місць праці молодих українців. Українські працівники частіше, ніж польські, живуть і працюють у невеликих містах чи промислових регіонах, де рівень концентрація виробництва вищий і фізичну роботу знайти легше.
Також українські робітники більш мобільні, ніж поляки, оскільки не прив’язані до місця проживання, власного житла тощо.
Ще один чинник – тривалість робочого часу. Якщо працівник бере додаткові зміни або працює довше, його місячний дохід може бути вищим навіть за однакової погодинної ставки.
«Вищий місячний заробіток не завжди означає, що працівник отримує більше за кожну відпрацьовану годину. Українці можуть збільшувати свої доходи завдяки додатковим змінам, роботі у вихідні та довшим робочим дням. Тому для коректного порівняння варто враховувати не лише суму зарплати, а й погодинну ставку, кількість відпрацьованих годин і умови праці», – наголошує Джоболда.
Загалом у Gremi Personal зазначають, що українці продовжують залишатися одними з найактивніших учасників польського ринку праці. За опитуванням Національного банку Польщі, у минулому році економічно активними були понад 90% українських мігрантів, які приїхали до Польщі до 2022 року, та 75% біженців, які прибули після повномасштабного вторгнення. Водночас економічно неактивними були лише 1–2% довоєнних мігрантів і 11–12% біженців.
У свою чергу дослідження Центру досліджень міграції Варшавського університету показало, що у 2025 році роботу мали 83% опитаних громадян України, а Польський економічний інститут оцінює частку економічно активних серед українських мігрантів у 75–85%.
Для порівняння: серед усіх поляків працездатного віку економічна активність у 2025 році становила 82%, а зайнятість 79,3%. Водночас, як нагадують фахівці Gremi Personal, у 2025 році 36% біженців і 25% довоєнних мігрантів з України продовжували вважати свою роботу невідповідною кваліфікації, а елементарну працю виконували 49% біженців і 33% довоєнних мігрантів.
Дослідники з Варшавського університету оцінюють частку тих, хто працює не за фахом, приблизно в 40%, а за даними Deloitte і UNHCR, лише близько третини біженців із вищою освітою обіймають посади, які вимагають такої освіти.
Важливим чинником залишається також мова: українські біженці, які вільно говорять польською, заробляють у середньому на 700 злотих на місяць більше за тих, хто знає її на базовому рівні.
«Цифри останніх років показують, що питання «чи працюють українці» вже, по суті, закрите. Важливіше інше: на яких умовах і наскільки повно використовується їхній досвід та потенціал», – резюмує Джоболда.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.