Коли твій мотиватор – пенсіонер
У тролейбусі чоловік поважного віку із милицею розповів історію, яка змусила мене усміхнутися, знітитися і захопитися:
"Знаєте, я сам захоплюся вивченням іноземних мов", – розповідає чоловік незнайомій пасажирці, але я й сама слухаю цю бесіду.
"А ви не смійтеся, воно в житті допомагаєте! Ось днями пішов до банку пенсію отримувати. А мене просять підійти до банкомату для самообслуговування. Як він працює, я не тямлю, а біля жінки-консультанта юрба народу", – продовжує пенсіонер.
"Та я не розгубився. Кажу: "Lady! Excuse me! Can you help me? I am a foreigner (Пані! Перепрошую! Ви мені допоможете? Я іноземець)", – у цей момент я не просто слухаю, а повертаюся обличчям до пасажира з милицею... Навіть не так! Я із роззявленим ротом повертаюся обличчям до пасажира з милицею. Чули б ви його вимову! Вона була неймовірна, неначе в диктора. Крім мене ще з надцять пасажирів обернули голови.
Опісля той починає говорити фрази німецькою, а потім розповідає історію, як його сплутали з москвичем завдяки характерному для росіян акценту.
Виходила з тролейбусу і тішилася, що є такі пенсіонери. Веселі, інтелігентні, винахідливі. Такі, які мотивують.