Тараканівський форт офіційно внесли до Держреєстру пам’яток (фото)

Міністерство культури України внесло Форт 1890 року в селі Тараканів на Рівненщині, відомий як Тараканівський форт, до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Про це повідомляє «Главком» з посиланням на додаток до наказу Мінкульту.
Об’єкт отримав охоронний номер 1028-Рв як пам’ятка архітектури місцевого значення
Наказ № 1215 підписали 1 жовтня. Відповідно до додатка, перелік об’єктів культурної спадщини Рівненської області, які заносять до реєстру за категорією місцевого значення, доповнено Фортом 1890 року в Тараканівській територіальній громаді Дубенського району. Його віднесено до пам’яток архітектури, охоронний номер – 1028-Рв. Рішення про взяття форту на облік ухвалили ще 1989 року: це розпорядження виконкому Рівненської обласної ради народних депутатів від 2 січня.
Тепер Рівненська обласна військова адміністрація має поінформувати власників пам’ятки й підготувати облікову документацію. Їй також доручено забезпечити розроблення та затвердження науково-проєктної документації з визначення меж і режимів використання території та технічної документації із землеустрою щодо меж пам’ятки. Облікову документацію мають розробити протягом 2026–2027 років, але не пізніше шести місяців після завершення чи скасування воєнного стану.
Державний реєстр нерухомих пам’яток створювали й тестували ще 2024 року, а до нього вже потрапили, зокрема, два палаци на Тернопільщині й Черкащині.
Чому форт так довго не вносили до реєстру
Форт належить Міністерству оборони й перебуває на балансі квартирно-експлуатаційного відділу Збройних сил. Він є частиною військового містечка № 13 і займає 63,9 га землі. До цього форт стояв на обліку як пам’ятка історії, тож закон про охорону культурної спадщини на нього поширювався. Однак, за словами посадовців, без внесення до реєстру об’єкт не міг претендувати на державні кошти чи програми відновлення.
У середині квітня в казематі обвалилася частина споруди. 15 квітня Рівненська ОВА звернулася до Міноборони з проханням обмежити доступ відвідувачів і провести протиаварійні роботи, а до Мінкульту – з пропозицією внести форт до реєстру. Згодом у Мінкульті повідомили, що пакет документів від ОВА був неповним, тому наказ ухвалити не вдавалося. Пізніше область подала документи повторно.
Чим унікальний Тараканівський форт
Споруду також називають Дубенським фортом чи Новою Дубенською фортецею. За даними Дубенської райдержадміністрації, її будували для захисту залізниці Львів – Київ, а головним ідеологом будівництва низки укріплених районів був генерал-ад’ютант Едуард Тотлебен. У 1890 році форт оглянули члени царської родини. РДА стверджує, що таких споруд у світі лише три, і одна з них – в Україні.
Форт має форму ромба зі сторонами до 240 метрів. Його оточують глибокий рів і земляні вали. У центрі стоїть двоповерхова казарма, до якої ведуть чотири підземні ходи, а по периметру розташовано 105 казематів. Там могли розміститися до 800 осіб. Щоб дістатися казематів, треба було подолати подвійну лінію оборони.
Перші випробування форт пережив під час Першої світової: у 1915 році російські частини залишили його без бою, а влітку 1916 року, під час Брусилівського прориву, вибили звідти австрійські війська. У тих боях загинули 200 австрійських солдатів, яких поховали біля форту. У 1965 році намагалися пристосувати каземати під склад консервів, але через надмірну вологу від цієї ідеї відмовилися.
Минуле форту розкривається й сьогодні. У лютому «Суспільне» повідомило, що до фондів Дубенського замку передали скляні пляшки та чорнильницю кінця XIX – початку XX століття. Їх раніше знайшли в одному з казематів краєзнавці Віталій Ткач, нині військовослужбовець, та Олександр Махновець. За припущенням завідувача відділу історії заповідника Івана Касянчука, посуд міг належати австрійським офіцерам: майже дев’ять місяців під час Першої світової війни вони жили у форті.
Нагадаємо, у квітні частина Тараканівського форту обвалилася. Споруда роками перебувала в аварійному стані, а об’єкт офіційно закритий для відвідувачів, проте його й далі відвідують туристи та дігери.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.