Чотири життя до війни, одна «Сталeва Сотка»: у Луцьку презентували документальний фільм про бригаду

Автор: Ольга Зейлик |
Четвер, 01 жовтня 2026, 21:03

У Луцьку відбулася прем’єра документального фільму «МОЖЕМО ВСЕ. СТАЛЕВА СОТКА». Це історії чотирьох цивільних волинян, які у 2022 році взяли до рук зброю та долучилися до лав 100 бригади Сил територіальної оборони.

Презентували стрічку 1 жовтня, у День захисників і захисниць, у кінотеатрі «Промінь». Розповісти про фільм до міста приїхала творча група, яка працювала над ним – зокрема режисер Олександр Ткачук та співпродюсер Ахтем Сеітаблаєв. 

До речі, напередодні у Луцьку презентували документалку і про самого Ахтема. Як це було, читайте тут.

У фільмі про Сталеву сотку – чотири історії і чотири долі.

«Це фільм із циклу «Готові до спротиву». Це серія документальних фільмів про Сили територіальної оборони України. Фільм почали знімати це у 2023 році, коли 100 бригада була в Силах ТРО. Я звернувся до пресофіцера бригади Сергія Хомінського, який порадив багато людей, але моє чуття підказало обрати саме цих героїв, яких ви побачите.


Це Аня «Багіра», це Володимир «Мажор», Віталій «Тренер» та Іван «Хаймарс». У кожного – своя доля, своя мотивація прийти в цю бригаду і захищати Україну, в кожного по-різному склалася доля за цей час зйомок, бо тривали фактично з 2023 по 2025 роки.

 

Так сталося, що зйомки розтягнулися в часі і для мене як автора це знахідка, бо зазвичай військове кіно – це результат тут і вже. А тут з точки зору драматургії час був нам на руку. Стало можливим побачити героїв у розрізі часу – як вони змінилися, ким вони стали, як змінилися їхні думки», – поділився режисер фільму Олександр Ткачук.

Олександр Ткачук
 

Зважаючи на безпекову ситуацію та бажання показати стрічку якомога більшій кількості людей, автори покажуть її онлайн. Тож невдовзі відбудеться національна телепрем'єра, будуть покази на стрімінгових сервісах, а потім викладуть на ютуб.

Виробництвом фільму займалась кінокомпанія актора і військового Ахтема Сеітаблаєва. Про приємнощі й складнощі роботи він розповів таке:

«Ми з побратимом Олександром Ткачуком змогли отримати державний грант, завдячуючи самій бригаді і роботі її воїнів. У цьому фільмі моя роль – допомагати чим можу і не заважати. Найбільша складність у роботі – як не банально, сама війна.

 

Складно усвідомлювати, що деяких з героїв стрічки уже немає в живих (Віталія «Тренера», - ред.). Не можу собі навіть уявити, як непросто їхнім рідним.

 

Серед складнощів і те, як поєднувати військову службу членів команди з тим, щоби створювати кіно. Але ми поставили для себе завдання і ось, ми тут», – поділився Ахтем Сеітаблаєв.

Ахтем Сеітаблаєв
 

Одна з героїнь фільму – Аня «Багіра». Вона поділилася деталями процесу зйомок. Каже: були й кумедні моменти.

«Були зйомки зі мною на зміні, з чоловіком (ще один з героїв фільму – Володимир «Мажор», - ред) виїжджала знімальна команда.

 

Щось знімалося у нас на хаті, де ми жили, трохи їздили по Лимані. Це було на початку 2024 року, а потім, у 2025 році, вже знімали другу частину тут, в нас у танцювальній студії, у парку в Луцьку теж. Пам'ятаю, з собакою ще гуляли разом. На човниках у «Луцькій Венеції».

 

До речі, це був єдиний шанс затягнути на ті човники чоловіка і з ним покататись (сміється, - ред.)», – каже бойовий медик Аня.

Аня «Багіра»
 

Ще один герой фільму воїн Іван «Хаймарс»  розвивав великі бомбери.

Іван «Хаймарс»
 

Нині він продовжує службу у навчальному центрі, робить відбір особового складу, який може бути дотичним до БпЛА, навчає літати на FPV, мавіках, бомберах і передає весь свій досвід. А про акторський досвід він розповів нам таке:

«Усі зйомки по-суті відбувалися під час бойових дій та підготовки до них. Режисер Олександр жив у мене на квартирі, ми разом готувалися до виїзду на бойові. Таким чином провели три цікавих, як для нього, так і для мене, дні. Я ще не знав тоді, що він «бойовий», переживав за нього. Бо як це – репортера вести на бойові... Цікаво подивитися фільм. Не знаю, буде соромно, чи не соромно, побачимо», – каже Іван.

Пресофіцер 100-ї ОМБр Сергій Хомінський
 

Стрічка не оминає жорстокої реальності бойових дій і болю втрат, однак у центрі її уваги – те, що допомагає людині залишатися собою навіть посеред війни: внутрішня стійкість, сила духу, пам’ять про звичне життя та здатність знаходити в ньому місце для тепла.

Фільм створює міст між цивільними та військовими і допомагає подивитися на армію без страху перед невідомим. Адже за формою, зброєю та військовою формою – звичайні люди зі своїми історіями, переживаннями, мріями та потребою залишатися людьми навіть у найскладніших обставинах.

Тож запрошуємо і вас переглянути цю документалку, коли випаде нагода.

       

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: