Голова Верховної Ради України приїздив до Луцька: про що говорили з молоддю і правниками
У Луцьку з робочим візитом перебував Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
29 вересня у рамках всеукраїнського туру «Парламентський діалог» в головному корпусі ВНУ імені Лесі Українки відбулася презентація напрацювань щодо нового Цивільного кодексу України.
«Цей діалог зі студентством, професорсько-викладацьким складом є надзвичайно важливим. Саме тому я сьогодні в Луцьку, щоб побудувати цей чесний діалог з кожним з вас, який би міг налагодити ту довіру, яка повинна бути між українським народом і владою», – зазначив Руслан Стефанчук.
Спікер парламенту зазначив, що це уперше, коли команда презентує в залі, адже до цього – у східній та центральній частині України в рамках туру вони спілкувалися в укриттях.
Голова парламенту підкреслив, що це не просто фундаментальний юридичний документ, а фактично зібрання правил повсякденного життя кожного українця: від питань власності, житла й договорів до спадкування, особистих та майнових прав.
«В Україні немає жодного діючого законодавчого акту, який настільки тісно пов'язаний з життям людини. Тільки цивільний кодекс за своїм змістом і призначенням – єдиний законодавчий акт, який зустрічає вас при напроденні, проводжає все життя і потім ще 6 місяців після смерті.
Життя з часів сворення цього кодексу змінилося докорінно і саме той правовий зліок, який ми сьогодні називаємо Цивільний кодекс України, не відповідає тим реаліям, які сьогодні є», – зазначив Стефанчук.
У рамках всеукраїнського туру «Парламентський діалог» Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук уже провів серію зустрічей із провідними юридичними школами, науковцями та студентами у Харкові, Вінниці, Житомирі та інших містах України. Ключовою темою обговорення став проєкт нової редакції Цивільного кодексу України (№15150), який Рада вже ухвалила за основу в першому читанні.
Головна мета масштабного оновлення – адаптувати українське приватне право до сучасних реалій, викликів війни та стандартів Європейського Союзу, а також відійти від застарілих пострадянських правових концепцій.
За словами Руслана Стефанчука, новий Цивільний кодекс планують ввести в дію через рік після завершення воєнного стану. Це необхідно для того, щоб судді, нотаріуси та вся правова спільнота встигли навчитися працювати за новими правилами.
Головні зміни та нововведення законопроєкту
Нова редакція докорінно змінює підходи до багатьох сфер життя людини. Проте через активні суспільні дискусії та тисячі поданих правок документ наразі серйозно доопрацьовують до другого читання, шукаючи суспільний компроміс.
Серед іншого є такі зміни:
1. Цифрова ера та технології
- Запроваджується інструмент захисту персональних даних у мережі.
- Штучний інтелект: кодекс уперше врегулює питання авторського права в епоху штучного інтелекту.
2. Репродуктивні технології та спадкування
- Спадкування біоматеріалів: нові норми детально пропишуть правила розпорядження та спадкування репродуктивних матеріалів, що надзвичайно актуально в умовах війни.
3. Сімейне право
- Сімейний кодекс повертається у цивільний
Також чимало змін у словесних формулюваннях, які були кальковані з російської.
Наразі конкретної дати винесення законопроєкту на друге читання немає, адже робоча група продовжує зводити тисячі депутатських та експертних поправок.
Руслан Стефанчук окремо відзначив активність молоді, її запитання, зауваження та бачення сучасного цивільного законодавства, а також подякував усім учасникам за предметну дискусію й конкретні пропозиції.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Депутати Луцька просять доопрацювати Цивільний кодекс України
- У Луцьку – акція протесту через нову редакцію (анти)Цивільного кодексу (фото, відео)
- В Україні можна буде розлучитися без суду, навіть маючи дітей: що відомо