Сотні зруйнованих аптек і мільйонні втрати: як фарммережі перебудували роботу в умовах постійних атак
Пошкоджені аптеки, втрачені товарні запаси, повторні ремонти та витрати на автономне живлення й резервну логістику стали частиною роботи аптечного ритейлу під час війни. Водночас мережі продовжують утримувати малорентабельні аптеки у прифронтових громадах, де доступ до ліків залишається критично важливим.
RAU з’ясувала у «Подорожника», «Аптеки 9-1-1» та «Аптеки АНЦ», яких втрат вони зазнали, як перебудували постачання та які ризики бачать на найближчі 6–12 місяців.
Масштаб втрат
Від початку повномасштабної війни аптечні мережі зазнають прямих втрат через руйнування приміщень, обладнання та товарних запасів, а також додаткових витрат на відновлення роботи.
За даними «Аптеки АНЦ», пошкоджень, руйнувань або інших майнових втрат через бойові дії зазнали 277 аптечних об’єктів мережі. У 2026 році компанія зафіксувала ще 13 таких випадків. Прямі матеріальні збитки вже перевищують 329 млн грн. У цю суму входять втрати товару, обладнання, приміщень та іншого майна.
У «Подорожнику» повідомляють, що з початку повномасштабної війни було пошкоджено або зруйновано понад 165 аптек. За перший рік війни збитки перевищили 100 млн грн, а згодом, за інформацією компанії, зросли кратно.
«Аптека 9-1-1» не називає загальної суми втрат, оскільки деякі об’єкти доводилося відновлювати неодноразово. В окремих випадках аптеки відбудовували після обстрілів 5, 10 і навіть понад 20 разів. Окрім ремонту приміщень та обладнання, мережі враховують втрачений товар, простої та додаткові логістичні витрати.
Як змінилася логістика
Удари по складах та логістичній інфраструктурі змусили аптечні мережі розосередити запаси й диверсифікувати маршрути постачання.
«Подорожник» перерозподіляє товар між регіонами, адаптує маршрути до безпекової ситуації та збільшує запаси безпосередньо в аптеках. За даними компанії, зараз вони є рекордними за всю історію мережі.
«Аптека АНЦ» також рівномірніше розподіляє продукцію між аптеками та збільшує запас у днях, щоб зменшити ризики у разі ураження окремого об’єкта.
В «Аптеці 9-1-1» товарний запас розосереджений по мережі. Компанія диверсифікує маршрути від дистриб’юторів і виробників та змінює графіки залежно від безпекової ситуації.
Чи можливий дефіцит ліків
Усі три мережі зазначають, що підстав говорити про системний загальнонаціональний дефіцит ліків наразі немає. Водночас удари по складах можуть спричиняти тимчасову відсутність окремих препаратів у конкретних регіонах.
Найбільш чутливими є імпортні та специфічні препарати, які складно швидко замінити або доставити. У «Подорожнику» для окремих позицій сформували додатковий запас на 10–20 днів.
Розподілені запаси дають змогу мережам переміщувати товари між аптеками та регіонами й таким чином компенсувати затримки постачання.
Скільки коштує безперервна робота
Аптеки потребують генераторів, джерел безперебійного живлення, пального, регулярного обслуговування та ремонтів. Додаткові витрати виникають також через переміщення запасів і відновлення пошкоджених об’єктів.
У мережах наголошують, що ці витрати суттєво впливають на економіку аптечного ритейлу, однак є необхідними для збереження доступу населення до ліків.
Чому працюють збиткові аптеки
На прифронтових територіях рентабельність не завжди є головним критерієм для продовження роботи аптеки.
У «Подорожнику» повідомляють, що в прифронтових регіонах працює близько 250 аптек. Частина з них не окуповується, але мережа продовжує їх утримувати, якщо вони потрібні місцевим жителям, є працівники та дозволяє безпекова ситуація.
В «Аптеці АНЦ» також зазначають, що за наявності персоналу та можливості регулярно доставляти товар намагаються не закривати навіть малорентабельні точки.
В «Аптеці 9-1-1» додають, що в деяких населених пунктах їхня аптека залишається єдиним доступним джерелом медикаментів у радіусі десятків кілометрів. Тому окремі точки продовжують працювати навіть із нульовою або від’ємною рентабельністю.
Ризики на найближчі 6–12 місяців
Серед основних загроз мережі називають подальші атаки на енергетичну, складську та логістичну інфраструктуру. Особливо небезпечним вважають одночасне ураження кількох великих об’єктів, що може спричинити затримки поставок та локальну нестачу окремих препаратів.
Серед необхідних заходів мережі називають страхування воєнних ризиків, компенсацію втрат, пільгове фінансування відновлення, спрощення релокації складів та аптек, а також можливість швидко залучати додаткові складські потужності.
Війна змінює модель роботи аптечного ритейлу: компанії розосереджують запаси, диверсифікують логістику та інвестують в автономність аптек. Водночас у прифронтових громадах мережі продовжують працювати навіть там, де окрема аптека не приносить прибутку, якщо вона залишається важливою для місцевих жителів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.