У лісі серед сухого листя знайшли морське диво – гриб, який маскується під корал (фото)
У лісі іноді трапляються знахідки, через які на мить забуваєш, що знаходишся далеко від моря. Серед хвої, моху та сухого листя раптом з'являється щось схоже на маленький білосніжний корал.
Саме так виглядає клавуліна гребінчаста (Clavulina cristata) – незвичайний гриб, який своєю формою нагадує морські рифи або фантастичні підводні рослини. Цікаву знахідку показала на своїй сторінці у Facebook «Лісовиця».
Замість капелюшка – цілий «кораловий риф»
На відміну від більшості знайомих нам грибів, клавуліна не має традиційного капелюшка та ніжки. Її плодове тіло складається з безлічі тонких розгалужених відростків, які ростуть угору.
Гілочки зазвичай білого або кремово-білого кольору, а їхні верхівки можуть розгалужуватися та утворювати своєрідні зубчики або гребінці. Саме ця характерна форма й дала грибу назву – «гребінчаста».
Плодове тіло може досягати кількох сантиметрів у висоту та ширину. Здалеку гриб справді легко прийняти за шматочок корала, який якимось дивом опинився посеред лісу.
Де росте цей «лісовий корал»
Клавуліну гребінчасту можна зустріти в помірних лісах Європи та Північної Америки. Вона росте переважно на ґрунті серед лісової підстилки, хоча іноді трапляється й на добре перегнилій деревині.
Гриб може з'являтися як поодинці, так і невеликими групами. Його можна побачити у листяних та хвойних лісах, а плодові тіла формуються переважно з кінця літа та восени.
Тож побачити такий білий «корал» можна не лише десь у далекій екзотичній країні – він цілком здатен заховатися просто під ногами у звичайному лісі.
Це не рослина, а гриб із цікавою роллю в екосистемі
Попри зовнішню схожість із підводними рослинами, клавуліна є грибом. Причому її роль у лісі набагато цікавіша, ніж може здатися на перший погляд.
Клавуліна пов'язана з коренями дерев і може утворювати ектомікоризу — взаємовигідний симбіоз грибниці з кореневою системою рослин. Дослідження показують, що Clavulina cristata бере участь у таких грибно-кореневих взаємодіях, зокрема з лісовими деревами.
Простіше кажучи, під землею цей маленький «корал» може бути частиною величезної грибної мережі, пов'язаної з деревами.
Грибниця значно тонша за коріння і здатна проникати в ґрунт, допомагаючи рослині отримувати воду та мінеральні елементи. Сам гриб натомість отримує від дерева органічні речовини.
Чи можна її їсти?
І тут починається цікаве.
У довідниках клавуліну гребінчасту описують як їстівний гриб, однак її харчова цінність оцінюється неоднозначно. Плодові тіла невеликі, а м'якоть може бути жорсткуватою, тому цей гриб не належить до популярних об'єктів тихого полювання.
До того ж коралоподібних грибів існує багато, а деякі з них дуже схожі між собою. Тому збирати та вживати такий гриб можна лише за умови точного визначення виду.
Саме через схожість різних коралових грибів фахівці радять не орієнтуватися виключно на зовнішній вигляд.
Чи має лікувальні властивості?
Клавуліну іноді можна зустріти в матеріалах про корисні дикі гриби, однак надійних підстав називати її лікувальним грибом немає.
Науковці досліджують склад та біологічні властивості різних представників роду Clavulina, але це не означає, що гриб можна використовувати як ліки або харчову добавку.
Тому твердження про те, що клавуліна «лікує» певні захворювання, варто сприймати обережно.
Унікальна речовина, яку знайшли в цьому грибі
Є й зовсім несподіваний науковий факт: Clavulina cristata згадується як гриб, у якому виявляли α-паранарову кислоту (α-parinaric acid) — незвичайну поліненасичену жирну кислоту.
Це вже територія біохімії, а не кулінарії, але саме такі знахідки показують, наскільки різноманітним може бути хімічний світ грибів.
Чому її називають «лісовим коралом»?
У клавуліни є все, щоб отримати таке неофіційне прізвисько: білий колір, розгалужена форма та тонкі «гілочки» з гострими верхівками.
Її легко уявити як маленький шматочок підводного рифу, який якимось дивом опинився серед осіннього листя.
І в цьому, мабуть, одна з найбільших принад грибів: ліс зовсім не обов'язково має бути казковим, щоб виглядати фантастично. Іноді достатньо нахилитися й уважно подивитися під ноги – і замість звичайної лісової підстилки можна побачити власну маленьку Атлантиду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.