Там, де нині багатоповерхівки, пасли корів: яким був Луцьк 50 років тому (фото)

Неділя, 20 вересня 2026, 18:50

На початку ХХ століття сучасних приміських сіл Липини та Струмівка на картах ще не було. А територія, де сьогодні розташовані густонаселені мікрорайони Луцька, була переважно полями, городами та невеликими хуторами.

Про історію цих місцин розповів волинський журналіст Микола Якименко.

За його словами, історія сучасних Липин пов’язана з давнім селом Теремно, історія якого сягає княжих часів. Коли населений пункт почав розбудовуватися на північ і схід, цю частину стали називати Новим Теремном.

centerВійськова карта СРСР 1930-х років

У 1959 році Теремно як окрема адміністративна одиниця припинило існування: більшу його частину приєднали до Луцька, а менша стала селом Липини. Згодом населений пункт почав активно розбудовуватися завдяки близькості до міста. Нині у Липинах проживає понад чотири тисячі людей.

centerСело Липини

Струмівка, своєю чергою, виросла на місці Теремнівських та Підгайцівських хуторів. На картах вона почала з’являтися вже після Другої світової війни.

centerСело Струмівка

Цікаво, що до адміністративно-територіальної реформи 2020 року Струмівка належала одразу до двох сільських рад: територія на північ від Київського шосе – до Липинської, а на південь – до Підгайцівської. Нині Липини та Струмівка входять до Підгайцівської громади.

Не було звичної сьогодні забудови й на території найбільшого мікрорайону Луцька – 33-го кварталу. Тут розташовувалися Теремнівські хутори, а забудовувати цю територію багатоповерхівками почали в середині 1970-х років.

Тоді в Луцьку активно розвивали промисловість і будували великі підприємства. У самому Теремно, яке ще у 1959 році приєднали до міста, працювали молочний і хлібозаводи.

Спочатку забудова розгорталася на сучасному проспекті Відродження, який тоді називався вулицею Ярощука. У середині 1970-х почали забудовувати нинішні проспект Молоді та вулицю Ветеранів, а наприкінці десятиліття – проспект Соборності.

Журналіст наводить спогади заслуженого архітектора України Андроша Бідзілі, який жив у одному з перших будинків на новій магістралі й спостерігав за її розбудовою.

За його словами, перед будівництвом багатоповерхівок довелося зносити кілька приватних будинків. Їхні власники не хотіли залишати свої садиби, тому частину будинків знесли примусово.

«Ніякої вулиці там, де зараз проспект Відродження, не було. Лише людські огороди і поля радгоспу “Волинський”», – згадує жінка.

За її словами, їхній будинок був на вулиці Артема, а дорога з Луцька була ґрунтовою. Там, де нині стоїть Свято-Катериненська церква, було пониззя, яке постійно залишалося вологим. Неподалік росли старі верби.

centerМісцева жителька Галина Процик

Зовсім іншим був і район нинішнього Завокзального ринку. За спогадами жінки, там свого часу розташовувався танкодром. А на місці парку 900-річчя Луцька люди пасли корів та мали городи.

«Вода в Сапалаївці була чистою, жінки прали в ній білизну. В долині, коло нас, било джерело, вода з нього стікала у річечку», – згадує старожилка.

centerЗ сімейного архіву галини Процик, літо 1976 року

Її родина залишила будинок наприкінці 1977 року, коли неподалік завершили будівництво багатоповерхівки, у якій їм мали надати квартиру. Після цього старий садок викорчували, а криницю засипали.

«Шкода, вода в ній була смачною», – пригадує Галина Процик.

Інший старожил району, Петро Якименко, свого часу розповідав про місцевість, де нині розташований обласний державний архів. За його спогадами, з-під високого берега Сапалаївки там било багато джерел, а сама річка була значно повноводнішою. У ній водилася риба, зокрема лини, карасі та в’юни.

Територія, де сьогодні розташований парк 900-річчя Луцька, також колись мала зовсім інший вигляд. На старих фото видно озеро та приватну забудову. Згодом водойму осушили, а на її місці побудували школу №23.

Микола Якименко також опублікував старі карти та фотографії, які показують, як змінювалася ця частина Луцька протягом десятиліть.

Так за кілька десятиліть колишні теремнівські хутори, поля та городи перетворилися на сучасні мікрорайони Луцька. Від давнього Теремна, яке у 1959 році стало частиною міста, сьогодні залишилася історія, яку зберігають старі карти, фотографії та спогади людей, котрі бачили цю місцевість зовсім іншою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: