Вісім років пліч-о-пліч: історія волинського кінолога, який втратив вірного напарника, але не втратив сили духу (фото)
На Волині служба на кордоні – це не лише щоденні виклики, а й міцна дружба та справжнє бойове братерство. Історія прикордонника Івана Срібного та його службового собаки Таміра – яскравий приклад того, як взаємна довіра допомагає долати найскладніші випробування.
Про це йдеться на фейсбук-сторінці 6-го прикордонного Волинського загіну.
Під час нічного патрулювання Іван помітив, що його службовий пес Тамір раптом насторожився. Прикордонник перевірив місце, на яке вказував чотирилапий напарник, і знайшов сховані човен та велику партію тютюнових виробів. Це був один із багатьох випадків, коли їхня злагоджена робота допомогла виявити спробу незаконного переміщення товарів через кордон.
Від студента-ветеринара до професійного кінолога
Іван Срібний прийшов на службу у 2019 році. Йому було 19, він навчався на ветеринара й вирішив спробувати себе в кінології. Після підготовки та практики у Волинському прикордонному загоні він розпочав службу, де зустрів Таміра – шестимісячну вівчарку, яка спершу боялася гучних звуків, транспорту і незнайомого оточення.
«Перші три місяці ми працювали над простими командами та довірою. Лише потім перейшли до складніших завдань. За сім-вісім місяців Тамір став одним із найкращих службових собак підрозділу», – згадує Іван.
Роки пліч-о-пліч: від спільних патрулів до параду на Хрещатику
Разом вони виходили в патрулі, реагували на спроби порушення кордону та працювали в умовах, коли важили увага до деталей і довіра одне до одного. Тамір міг узяти слід навіть через 16–20 годин.
У 2021 році Іван із чотирилапим побратимом пройшли Хрещатиком під час параду до Дня Незалежності України.
Згодом кінолог переміг у змаганнях свого загону і представляв підрозділ на чемпіонаті Західного регіонального управління ДПСУ.
Після початку повномасштабного вторгнення Іван просив направити його на схід. Водночас його досвід був потрібен у підрозділі, тож він продовжив службу на кордоні, зокрема два місяці виконував завдання на ділянці кордону з Білоруссю.
Випробування та надія на повернення
Згодом загострилася давня травма коліна. Майже в той самий період Іван пережив і важку втрату: після тяжкої хвороби пішов із життя Тамір. Вони прослужили пліч-о-пліч майже вісім років.
Нині прикордонник проходить реабілітацію у відомчому санаторії ДПСУ. Навіть там поруч із ним з'явився новий чотирилапий приятель – місцевий пес Вовк, який навідується до Івана щодня.
«Попереду ще тривале відновлення. Але найбільше хочу повернутися до побратимів і продовжити службу», – говорить прикордонник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.