Зубри, тури, рисі і ведмеді: якими були дикі ліси Полісся сотні років тому

Старе Полісся важко уявити за сучасними лісами вздовж доріг. Значна частина краю колись була величезною мозаїкою соснових і дубових лісів, чорновільшаників, заплав, озер та боліт. Деякі ділянки залишалися важкодоступними місяцями, а заболочені масиви розривали сухопутні дороги на десятки кілометрів. І саме цей світ створив одну з найбагатших лісово-болотних фаун Східної Європи.

Про це пише Voxorium.

Великі звірі поліських лісів

У середньовічних і ранньомодерних лісах Полісся жили значно більші популяції копитних, ніж у пізніші століття. Історичні матеріали згадують зубра, благородного оленя, лося, козулю та дикого кабана. Зубр був одним із наймогутніших мешканців давніх лісів, а полювання на велику дичину поступово ставало привілеєм князів і знаті. Джерела Русі навіть зберегли згадки про княжі лови на зубрів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колись їх винищили, а тепер вони знову ходять лісами: де на Волині живуть тварини-велетні вагою до тонни (фото)

Поруч існував і тур – дикий предок свійської великої рогатої худоби. Це була інша тварина, не зубр: велика, сильна й небезпечна. Тур зник у Європі в ранньомодерний час, а на українських землях його чисельність різко скоротилася вже протягом XVI століття.

Ще кілька століть тому значно ширшим був ареал бурого ведмедя. Сьогодні в Україні він асоціюється насамперед із Карпатами, але історичні узагальнення вказують, що протягом останніх двох-трьох століть ведмідь зник із Полісся. Подібної долі зазнали або різко скоротилися в окремих районах популяції рисі, благородного оленя та деяких великих лісових птахів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Там, де вирувала пожежа: у лісі на Поліссі знайшли свіжі сліди бурого ведмедя (відео)

Нічний ліс мав своїх хижаків

Вовк був постійним сусідом поліських поселень. Рись трималася великих тихих лісових масивів, де могла полювати на козуль, зайців та дрібнішу здобич. Лисиця, куниця, горностай і борсук займали кожен свою екологічну нішу.

Особливу цінність для людини мали хутрові звірі. Боброві, куничі, білчині й видрові шкури століттями були товаром, а хутро могло використовуватися навіть у податкових та торгових розрахунках. Джерела XV–XVI століть згадують торгівлю соболиними шкурками з поліського регіону – сьогодні соболь із цим краєм уже практично не асоціюється.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Волині заховався унікальний куточок дикої природи, де мешкають бобри та видри (фото)

Бобер заслуговує окремої історії. Для заболоченого Полісся це був справжній інженер ландшафту. Він валив дерева, перекривав невеликі водотоки й створював водойми, в яких змінювався весь навколишній світ. У часи Русі боброві угіддя мали настільки велику господарську цінність, що полювання на цих тварин регулювалося законом. Існували навіть спеціалізовані промисловики – бобровники.

Над болотами було інше небо

Старе Полісся неможливо уявити без птахів. У глухих хвойних лісах жили глухарі й рябчики, на відкритих ділянках – тетеруки. Болота й заплави були домом для журавлів, качок, куликів і гусей. У старих лісах гніздився чорний лелека – значно потайніший за звичного білого родича. Над водоймами могли з’являтися великі хижі птахи, серед яких орлан-білохвіст. Частина цієї фауни збереглася й сьогодні у найменш порушених поліських комплексах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Його мало хто бачив: біля Луцька є дикий ліс, який ховає рідкісного птаха (фото)

А під водою існував ще один світ. Річки, стариці й лісові озера давали щуку, лина, карася, ляща, сома та десятки інших видів риб. Видра полювала вздовж берегів, а боброві загати постійно змінювали течію невеликих річок.

Саме велика кількість звіра, риби, хутра, меду й лісових ресурсів пояснює, чому полювання, рибальство та бортництво так довго залишалися важливими заняттями поліщуків. Піщані й підзолисті ґрунти не всюди дозволяли отримувати великі врожаї, натомість ліс і болото давали те, чого не могло дати поле.

А потім ландшафт почав змінюватися

Полювання, вирубування старих лісів, розорювання земель і особливо осушення боліт поступово скорочували території, де могла існувати велика дика фауна. Одні види зникли повністю, інші відступили у найбільш глухі масиви, а зубра згодом довелося повертати до Полісся шляхом відновлення популяцій.

Тому Полісся кількасот років тому було значно дикішим, ніж знайомий нам сьогодні край.

Уночі тут можна було почути вовків. На болоті – журавлів. У старому лісі зустріти лося або рись. На річці побачити сліди бобра й видри. А в давніші століття серед цих самих лісів ходили зубри, тури та бурі ведмеді.

Саме поєднання води, боліт і величезних лісових масивів створило той особливий поліський світ, частину якого ми сьогодні можемо лише реконструювати за історичними джерелами, археологією та залишками старої природи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Човни замість возів, залізо з боліт і хати XVI століття: 10 унікальних фактів про Полісся, які змінять уявлення про край
• Біля Луцька росте дикий ліс зі 160-річними модринами – тут ховаються червонокнижні квіти і блукають лосі (фото)
• Біля Луцька є 40 гектарів дикої природи, де гніздиться рідкісний птах (фото
• 15 кілометрів дикої Волині: біля Луцька є унікальний природний коридор, де ростуть столітні ліси та живуть рідкісні звірі (фото)