Від маленького зайчика до замовлень із Колумбії: майстриня з Любешева мріє створити власний бренд
Для Інни Сірець із Любешова в’язання – це не просто заняття. Вона ніколи не сідає за роботу без настрою, бо переконана: люди відчувають, коли річ створена з душею. Саме тому її кардигани, іграшки та пледи знаходять своїх власників не лише в Україні, а й далеко за її межами.
Хоча за освітою Інна – кухарка-кондитерка, за спеціальністю вона ніколи не працювала. Її життя змінило зовсім інше захоплення, пише газета «Нове життя».
«Мені дуже подобалися вироби місцевої майстрині Тетяни Колядюк. Я нею захоплювалася, і мені стало цікаво спробувати. Саме завдяки її майстер-класам я зв’язала свою першу іграшку, зрозуміла, що таке гачок і як ним користуватися. Так усе й почалося», – пригадує вона.
Першим виробом став маленький зайчик. Нині майстриня усміхається, згадуючи той час.
«Цю іграшку я досі зберігаю. Це мій досвід, моя перша петелька», – говорить жінка.
Не все виходило ідеально відразу. Інна Сірець годинами переглядала відеоуроки, вивчала нові техніки, купувала майстер-класи інших майстринь і постійно вдосконалювала свої навички.
«Я дуже багато інформації шукала в інтернеті, багато вчилася. І наразі маю той результат, завдяки якому не закинула в’язати. Хоча були періоди, коли зовсім не хотілося братися за роботу», – зізнається врна.
Не опустити рук їй допомогла підтримка чоловіка.
«Він завжди казав: «Ти молодець. Пробуй, роби. У тебе все вийде». І, мабуть, саме завдяки його підтримці я зараз на такому рівні», – усміхається майстриня.
Нині асортимент її виробів значно ширший, ніж був кілька років тому. Інна Сірець в’яже кардигани, іграшки, пледи, дитячі пінетки, брязкальця, кофтинки та інші вироби ручної роботи. Найбільше їй подобається виконувати нестандартні замовлення.
«Мені дуже цікаво брати те, чого я ще не в’язала. Не просто ведмедик чи зайчик, а щось особливе, створене саме для конкретної людини. Зараз я працюю над власними майстер-класами – і для іграшок, і для кардиганів. Хочу більше створювати своє, навчати інших. Можливо, для когось це стане просто хобі, а, можливо, хтось відкриє власну справу», – розповідає Інна.
Попри те, що багатьом в’язання здається легким заняттям, насправді воно вимагає багато часу, терпіння та наполегливості.
«Якщо ти зранку сів за стіл, то гачок можеш покласти лише пізно ввечері, а іноді й уночі. Це така сама робота, як будь-яка інша. Якщо хочеш мати результат, потрібно витратити дуже багато часу», – пояснює майстриня.
Невелику плюшеву іграшку вона може створити за день, тоді як над кардиганом іноді працює два-три дні без тривалих перерв.
За роки роботи в Інни Сірець з’явилося чимало постійних покупців. Її вироби купують у різних куточках України, а також за кордоном.
«Замовлення були з Німеччини, Польщі, Іспанії, Швеції, Колумбії. Хотілося б, щоб наше, українське, знали на міжнародному ринку», – говорить любешівка.
Найприємніше для майстрині – бачити свої роботи в повсякденному житті.
«Дуже часто мене позначають у соцмережах. Коли бачу, що люди носять мої кардигани чи дітки граються моїми іграшками», – це класно. Я рада, що вони обирають український хендмейд, – з усмішкою каже Інна.
Не менш цінними для неї є відгуки покупців.
«Буває, пишуть мами, що саме той ведмедик чи зайчик став улюбленою іграшкою дитини. Це приносить неймовірне задоволення», – розповідає майстриня.
Вона переконана: ручна робота цінується саме тому, що в кожен виріб вкладені щирі емоції.
«Якщо в мене немає настрою, я не сідаю в’язати. Мені здається, люди відчувають, коли річ створена з душею, – ділиться жителька Любешова.
Найбільша мрія майстрині – не просто продавати свої вироби, а створити впізнаваний український бренд.
«Прагну вийти на міжнародний ринок, створити власний бренд і запатентувати його. Буду старанно йти до цієї мети», – впевнено каже наша землячка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.