Птаха, якого в Україні залишилося лише кілька пар, помітили на Одещині – він гніздиться на Волині

В Одеській області, на території Національного природного парку «Тузлівські лимани», зафіксували рідкісного птаха – пісочника великого, який потрапив у сітки дослідників.
Про це розповів доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв, передає УНІАН.
«Попри шуми та руйнування дикої природи війною РФ проти України, птахи продовжують мігрувати через Національний природний парк "Тузлівські лимани". І серед них – пісочник великий. Стрункий, трохи менший за шпака кулик, з досить коротким дзьобом і ногами», – розповів науковець.
За його словами, зимує цей птах в Африці, в Україні гніздиться на Поліссі, а під час міграцій трапляється по всій країні, численніший вздовж великих річок та морського узбережжя.
Дослідник оприлюднив відео, на якому можна побачити цього птаха, який заплутався у сітках, що були натягнуті, ймовірно, для вилову пернатих для кільцювання. Пташку відпустили на волю.
Пісочник великий: що про нього відомо
Пісочник великий, зуйок великий, галстучник, цівкун великий – прибережний птах ряду Сивкоподібних. В Україні гніздовий, перелітний птах. Стрункий, трохи менший за шпака кулик, з досить коротким дзьобом і ногами. Довжина тіла – 18-20 см, розмах крил – 48-57 см, маса – 62-71 г. В Євразії гніздиться від Скандинавії до Чукотки і Анадиря, на узбережжі Балтійського, Північного, Білого морів та в глибині європейського континенту. Зустрічається також в північній Канаді. Зимує в Африці. В Україні гніздиться на кордоні з Білоруссю.
У Європі гніздиться понад 120 тис. гніздових пар, в Україні − лише 9-14.
У 1995 році було знайдено чотири гнізда та п'ять виводків на Волині і Львівщині біля населених пунктів Хоцунь, Світязь, Чолгині. У 1996-1999 роках – 9-14 пар, у 2001-2005 − 8-10, у 2006 році − сім та три пари біля села Люб'язь і дві − біля села Підкормілля.
Через нестабільність гніздових стацій в Україні може зникнути.
Перебуває під охороною Боннської та Бернської конвенцій, угоди AEWA. Внесений до Червоної книги України (статус – рідкісний).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.