Волинська хата за майже 2000 км від дому: як вона опинилася в Німеччині (фото)

Понеділок, 07 вересня 2026, 17:50

У невеликому селі Лінстов на півночі Німеччини працює музей, у якому зберігають пам’ять про Волинь. Тут стоїть дерев’яна хатина, збудована за традиціями, які її господарі понад 70 років тому привезли із собою з Волинського Полісся.

Про це розповіли на сторінці «Полісся Перезавантаження».

Будинок має дерев’яні стіни, глиняні елементи, солом’яно-очеретяний дах, велику кухню, житлову кімнату та горище, де колись зберігали врожай. Така оселя могла б цілком природно виглядати в одному з волинських сіл.

Сьогодні у будинку працює Музей волинських переселенців – Wolhynier Umsiedlermuseum.

Історія цього місця бере початок у другій половині XIX століття, коли на Волинь почали переселятися німецькі фермери та ремісники. Вони засновували поселення, обробляли землю, будували оселі та створювали власні громади.

Минали десятиліття, народжувалися нові покоління. Для багатьох німецьких родин Волинь уже стала не просто місцем, куди колись приїхали їхні предки, а справжнім домом. Саме цих людей сьогодні називають волинськими німцями.

Однак у XX столітті тисячам людей довелося залишити рідні місця. Напередодні та під час Другої світової війни волинських німців почали переселяти на захід.

Після кількох вимушених переїздів частина родин опинилася у Німеччині. Для деяких із них новим домом став Лінстов у федеральній землі Мекленбург.

Після завершення війни тут виділили землю для 73 родин біженців і переселенців. На новому місці люди почали будувати житло так, як звикли на Волині.

Деревину брали в навколишніх лісах, стіни робили з дерева та глини, а дахи накривали соломою й очеретом. Зберегли й традиційне планування: під одним дахом поєднували житло, господарські приміщення та місце для зберігання врожаю.

Одну з таких садиб у 1947 році звела Емма Альтманн разом зі своїми синами.

У 1990-х роках будинок відновили та перетворили на музей. До створення експозиції долучалися самі волинські німці. Вони передавали музею речі, ділилися спогадами та допомагали відтворити побут, який залишився у їхній пам’яті.

Сьогодні музей є не лише експозиційним простором. Тут також говорять про міграцію, втрату дому, співжиття різних культур та людські долі, які неодноразово змінювали війни й нові кордони.

Так за понад тисячу кілометрів від Волині збереглася невелика частина її історії – у хатині, збудованій людьми, для яких українське Полісся колись було домом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: