«Дантес» повернувся у військо після 20 років цивільного життя: історія прикордонника з Волині
Сергій народився у німецькому Дрездені в родині військовослужбовців, а виріс у Жидичині неподалік Луцька.
Понад двадцять років тому він уже проходив строкову службу у прикордонних військах. Після цього повернувся до цивільного життя, пише 6 прикордонний Волинський загін.
У різні роки працював в охороні банку, на будівництві, займався монтажем металопластикових вікон. Освіту здобув у Луцькому національному технічному університеті за спеціальністю «Міське будівництво та господарство». Перед поверненням до війська працював у компанії «Рудь» експедитором і торговим представником. У вільний час захоплювався фотографією.
У вересні 2024 року Сергій вирішив знову вдягнути військову форму.
«Я вже служив у прикордонниках, тому знав, що це за служба. Прийшов сам, пройшов ВЛК, оформив документи й 13 вересня долучився до підрозділу», – розповідає військовослужбовець.
Службу розпочав у прикордонній комендатурі швидкого реагування Волинського прикордонного загону. Під час першої ротації отримав позивний «Дантес».
Спочатку хотів називатися «Фотограф» – через своє захоплення. Однак для радіозв’язку цей позивний виявився задовгим. Тож Сергій вирішив зробити його коротшим, взявши за основу перші літери свого імені та прізвища. Так і з’явився «Дантес».
Нині старший солдат служить кулеметником. Це вже третя ротація Сергія на передову.
Одним із найбільш пам’ятних для нього став вихід пізньої осені, коли підрозділу потрібно було облаштувати нові позиції. Військовослужбовці долали близько десяти кілометрів із важким спорядженням, лопатами, сокирами та пилками.
«Нам тоді, можна сказати, допомогла погода. Піднявся сильний вітер і пішов мокрий сніг – через це ворожі дрони не могли нормально працювати. Ми скористалися моментом, дійшли до точки та відразу почали вкопуватися. 32 дні провели в укриттях, утримуючи свої позиції. У таких умовах розумієш просту річ: хочеш вижити – працюй і не зупиняйся», – пригадує прикордонник.
Та найбільше Сергію запам’ятався випадок, коли разом із побратимом вони врятували двох поранених військовослужбовців ЗСУ.
Перебуваючи на позиції, «Дантес» почув крики про допомогу. До укриття дістався поранений боєць – без зброї та бронежилета, з травмованою ногою та осколковими пораненнями спини. Після обстрілу FPV-дронами та скидів він майже три доби самостійно пробирався до українських позицій.
Прикордонник затягнув пораненого до бліндажа, розрізав одяг, промив рани та надав домедичну допомогу. За допомогою Starlink і телефона бійця вдалося зв’язатися з командуванням та організувати евакуацію. Планували вивезти пораненого транспортом, який мав прибути на позицію за провізією.
Але того вечора прикордонники почули неподалік поодинокі автоматні постріли. Здавалося, хтось намагався подати сигнал про допомогу.
«Дантес» разом із побратимом вирушив на пошуки. У темряві, пробираючись крізь високу траву, вони майже за кілометр від своєї позиції знайшли ще одного пораненого військовослужбовця. Чоловік був уже дуже виснажений і самостійно пересуватися не міг. Обох бійців прикордонники допомогли доправити до дороги, де їх передали евакуаційній групі. Згодом поранених доставили до медичного закладу.
До бойової роботи Сергій готувався поступово. Відновлював навички поводження зі зброєю, проходив вогневу підготовку, відпрацьовував надання домедичної допомоги та накладання турнікетів.
Сьогодні, маючи за плечима бойовий досвід, прикордонник звертається і до тих, хто лише замислюється над військовою службою.
«Багато хто з тих, хто зараз служить, раніше навіть зброї в руках не тримав. Але всьому можна навчитися. Кожен хоче захистити свою сім’ю. Щоб ті, хто зараз виконує завдання, могли відпочити та пройти ротацію, потрібні люди. Дрони – це важливо, але кінцевий результат роблять саме люди», – говорить «Дантес».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.