Не миша і не білка: у лісах Полісся причаїлась рідкісна крихітка, яка майже не спускається на землю (фото)

У лісах Полісся можна зустріти незвичайного маленького гризуна – ліскульку, яку також називають вовчком горішковим, лускорішком, сонєю або ліщиновим вовчком. Попри крихітні розміри, ця тваринка чудово пристосувалася до життя серед дерев і більшу частину свого життя проводить високо над землею.

По неї розповіли у фейсбуці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

Ліскулька надзвичайно спритна: вона легко пересувається тонкими гілками, чіпляється лапками за кору й майже не спускається на землю. Найактивніша тваринка у сутінках та вночі, а вдень ховається від сторонніх очей.

Для відпочинку соня облаштовує характерне кулясте гніздо з трави, листя та іншого рослинного матеріалу. Його можна знайти серед гілок, у густому підліску або в дуплі. Таке укриття допомагає тваринці ховатися від хижаків і негоди.

Раціон ліскульки переважно рослинний. Вона ласує лісовими горіхами, насінням, ягодами та плодами, але за нагоди може полювати на комах та інших дрібних безхребетних. Особливо важливим для неї є осінній період – тваринка активно харчується, накопичуючи жирові запаси перед зимою.

А потім на ліскульку чекає найдовший сон. Із настанням холодів вона впадає у зимову сплячку, яка може тривати кілька місяців. Причому спати соня може не лише в дуплі чи гнізді, а й в укритті на землі.

Цікаво, що назва «соня» зовсім не випадкова. У холодний період обмін речовин у тваринки сильно сповільнюється, температура тіла знижується, а серцебиття та дихання стають значно рідшими. Таким чином ліскулька економить енергію і переживає час, коли їжі в лісі стає мало.

Ще одна особливість цієї маленької мешканки лісу – надзвичайно довгий хвіст, який допомагає утримувати рівновагу під час пересування по гілках. А великі темні очі добре пристосовані до нічного способу життя.

Ліскулька також має важливе значення для лісової екосистеми: поїдаючи плоди та насіння, вона бере участь у поширенні рослин, а сама стає здобиччю для хижих птахів і ссавців.

Тож якщо серед гілок кущів або дерев раптом промайне маленька пухнаста тінь, цілком можливо, що це була саме ліскулька – одна з найпотаємніших мешканок поліських лісів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• У річках Полісся водиться риба-ненажера, з якої варили смачнющу юшку (фото)
• Не миша і не кріт: у лісах Полісся причаївся один із найменших хижаків планети (фото)
• У лісах Полісся свійські корови стали дикими, але пам'ятають стежку додому (фото)