Оголилося дно та пересохли потічки: що відбувається з «Морським оком» Карпат
На Закарпатті обміліло знамените озеро Синевир. Через тривалу спеку та дефіцит опадів рівень води у водоймі суттєво знизився, а частина мілководних ділянок оголилася. Окремі гірські потічки, які живлять озеро, практично пересохли.
У Національному природному парку «Синевир» заспокоюють відвідувачів і наголошують, що ситуація є повністю природною і не пов'язана з людським втручанням, пишуть «Вікна».
«Нинішнє обміління озера має природне гідрологічне пояснення і не пов’язане з відведенням води чи іншим людським втручанням у витік озера. Синевир — не ізольована водойма, а складна природна гідрологічна система. У посушливі періоди природно формується літньо-осіння межень — час найнижчої водності», – зазначають у адміністрації НПП «Синевир».
Фахівці парку пояснюють, що Синевир належить до типу завальних озер і є проточним. Вода з нього постійно просочується крізь підземні шляхи природної греблі та виходить на поверхню у вигляді потоку за 100 метрів нижче озера. Коли через посуху приплив води з гір слабшає, а природний відтік триває, рівень водойми падає.
«Природна амплітуда коливань рівня води в озері може сягати 4–7 метрів, а площа водного дзеркала відповідно змінюється приблизно від 4,45 до 7,58 гектара. Об’єм води також може коливатися від приблизно 350 до 460 тисяч кубічних метрів. Тому Синевир не має однієї сталої площі, яка залишалася б незмінною протягом року. Відтік води з озера є частиною природної будови водойми, що саморегулюється», – додають у нацпарку.
У НПП «Синевир» також нагадують про історичні паралелі. За спогадами місцевих жителів, близько 80 років тому, у середині двадцятого століття, рівень води в Синевирі вже суттєво знижувався. Тоді водойма відкривала настільки великі ділянки суші, що до центрального острівця можна було дістатися суходолом по косі. Ситуація нормалізується, щойно відновляться регулярні атмосферні опади.
Гідрологічна ситуація в інших регіонах Заходу України також залишається складною через тривалу спеку та дефіцит опадів. За даними Українського гідрометеорологічного центру та Міністерства довкілля, у басейнах найбільших водних артерій регіону фіксують стійке маловоддя, а на деяких ділянках рівні води впали нижче історичних мінімумів.
Дністер та його притоки. Головна водна артерія Галичини та Поділля демонструє значний спад водності. Особливо критична ситуація спостерігається на гірських притоках у межах Івано-Франківської та Чернівецької областей, а також на рівнинних ділянках Хмельниччини. Через низький приплив води фіксується застій на окремих ділянках русла, що загрожує локальним екосистемам.
Західний Буг. Річка, що протікає територією Львівщини та Волині, увійшла в перелік водойм із найгіршими показниками водності цього літа. На окремих постах спостереження рівні води наближаються до критичних позначок для виживання річкової фауни, а прибережні мілини повністю перетворилися на суходіл.
Басейн Прип'яті та Шацькі озера. На Волині та Рівненщині, де випала рекордно мала кількість опадів, стрімко міліють річки басейну Прип'яті. На Львівщині через спеку повністю висохло озеро у селі Верещиця (Яворівський національний парк), а сусідні водойми суттєво обміліли. Тривала повітряна посуха також створює додаткове навантаження на систему Шацьких озер, де рівень води безпосередньо залежить від підземних джерел та опадів.
Тиса та карпатські притоки Дунаю. В українських Карпатах річки Тиса, Прут і Сірет також перебувають у фазі глибокої літньо-осінньої межені. Це є частиною масштабнішої європейської проблеми — через аномальну температуру цього року рекордно обмілів увесь басейн Дунаю. На закарпатських та буковинських притоках відсутність дощів оголила кам'янисті русла, а течія багатьох малих річок перетворилася на слабкі струмки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.