Серед останків восьми собак: на Полтавщині відкопали скарб, якому понад 600 років (фото)
На території Глинського археологічного комплексу на Полтавщині археологи виявили скарб із 118 мідних монет, який попередньо датують другою половиною XIV століття.
Знахідку зробила експедиція під керівництвом кандидата історичних наук Юрія Пуголовка під час дослідження поселення в урочищі Леваднюкова гора.
Як розповіла заступниця міського голови Кременчука Ольга Усанова, монети лежали однією купкою. Ймовірно, свого часу їх загорнули в тканину, однак від неї до наших днів жодних слідів не збереглося.
Наразі археологи не поспішають робити остаточні висновки щодо походження скарбу. Кожну монету мають детально дослідити фахівці-реставратори та нумізмати.
Водночас одна з версій пов’язує знахідку з битвою на Ворсклі 1399 року. Тоді литовсько-руське військо під проводом князя Вітовта зійшлося у битві з ординцями на чолі з ханами Едигеєм і Тимур-Кутлугом. Військо Вітовта зазнало поразки.
На думку дослідників, монети могли належати одному з воїнів, який заховав гроші, побоюючись втратити їх під час битви або потрапити з ними в полон. Подібні випадки добре відомі археологам. Проте наразі це лише гіпотеза.
Під час розкопок науковці виявили й чимало інших артефактів. Серед них – частину чавунного казана, заготовку вістря, прясельце, а також різноманітні металеві побутові предмети та залишки кераміки.
Особливо цікавою стала знахідка зі стародавнього дитячого поховання, яке датується періодом XI–XV століть. Там археологи знайшли скляне намисто, бісер та ґудзики. За попередніми припущеннями, ці прикраси могли потрапити на територію сучасної Полтавщини з Кавказу або Малої Азії.
Крім того, дослідники виявили частину двостулкового хреста із зображенням ликів святих, керамічні фрагменти, зокрема частини глеків, привезених із Причорномор’я.
Серед знахідок є й арабські монети, які, ймовірно, використовували як прикраси, а також одна з ранніх монет Кримського ханства.
Ще одна цікава знахідка – коштовна жіноча прикраса XIII–XV століть. Науковці припускають, що вона могла належати представниці місцевої знаті.
Окремою загадкою для археологів стали кістки восьми собак, похованих в одному місці. Хто і навіщо поховав тварин разом, наразі невідомо.
За словами Юрія Пуголовка, сукупність знахідок допомагає спростувати поширене уявлення про те, що після монгольської навали на території Русі життя нібито повністю зупинилося.
Археологічні матеріали свідчать, що навіть у складні історичні періоди тут продовжували жити люди, розвивалися ремесла та торгівля. Причому йдеться не лише про кочові народи, а й про місцеве слов’янське населення, яке продовжувало жити на цих землях ще від часів Київської Русі.
Наразі всі знайдені артефакти потребують подальшого дослідження. Саме фаховий аналіз має допомогти встановити точний час походження монет та інших предметів і, можливо, розкрити історію людей, які залишили ці речі понад шість століть тому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.