Від сотень тисяч тонн до централізованих поставок: як за роки війни змінилися обсяги гуманітарної допомоги з-за кордону на Волинь (фото)
У перші місяці повномасштабної війни Волинь стала одним із головних шляхів надходження гуманітарної допомоги в Україну. З-за кордону везли продукти, ліки, одяг, засоби гігієни, генератори та автомобілі – частину вантажів залишали в області, інші прямували далі в регіони, де були найбільші потреби.
За понад чотири роки війни система змінилася: гуманітарні вантажі стали більшими, логістика – централізованою, а міжнародні партнери дедалі частіше фінансують закупівлю необхідного безпосередньо в Україні. Як змінилися обсяги та структура допомоги, що проходить через Волинь, і чи справді ресурс донорів поступово вичерпується – з'ясовувало Суспільне.
«Світ хотів допомогти Україні»
З 24 лютого 2022 року через Волинь в Україну почали надходити значні обсяги гуманітарної допомоги. Найбільший сплеск ввезення гуманітарної допомоги через область припав на 2022 рік. За даними Волинської митниці, через пункти пропуску «Ягодин» та «Устилуг» тоді ввезли 304,5 тисячі тонн гуманітарної допомоги.
«Почалося повномасштабне вторгнення – світ хотів допомогти Україні. Було велике піднесення, всі хотіли допомогти», – говорить речниця митниці Валентина Черниш.
У перші місяці війни переважно завозили продукти харчування, текстиль, медикаменти та предмети побуту.
Від продуктів і ліків – до генераторів та автомобілів
Упродовж повномасштабної війни змінювалася не лише процедура митного оформлення, а й сама структура гуманітарних вантажів. Після масованих атак Росії на українську енергетику зросла потреба в електрогенерувальному обладнанні – зокрема, генераторах.
Значну частину гуманітарних вантажів почали становити транспортні засоби. Найчастіше це автомобілі підвищеної прохідності, які передають військовим.
Також, за словами Валентини Черниш, значний обсяг гуманітарної допомоги нині становлять вироби медичного призначення.
Зловживання і суворіший облік гумдопомоги
З 1 квітня 2024 року гуманітарну допомогу оформлюють в автоматизованій системі гуманітарної допомоги. Декларативний принцип змінили на більш контрольовану систему. Це, за словами Валентини Черниш, було пов'язано, зокрема, з виявленими випадками зловживань у сфері гуманітарної допомоги.
Митники насамперед перевіряють відповідність даних у декларації фактичному вмісту вантажу. Ще один важливий момент — терміни придатності товарів гуманітарної допомоги. Особливо це стосується продуктів харчування та медичних виробів, для яких встановлені мінімальні строки придатності.
Основний логістичний шлях – через Польщу
У 2025 році через Волинь ввезли значно більший обсяг гуманітарної допомоги, ніж у 2022 році.
Обсяги гуманітарної допомоги, яка була оформлена в пунктах пропуску Волині у 2022-2026 рокахЗа 125 680 митними деклараціями в Україну через нашу область ввезли близько 478 тисяч тонн гуманітарного вантажу.
«Кількість декларацій ніби як скоротилася, а кількість гуманітарної допомоги збільшилася. Причому так суттєво. Це через те, що вже сформована логістика ввезення гуманітарної допомоги», – пояснює Валентина Черниш.
За словами речниці митниці, значна частина гуманітарних вантажів, які потрапляють в Україну через Волинь, надходить із Польщі. За роки повномасштабної війни там сформували логістичну систему гуманітарних хабів, через які допомогу збирають з різних країн світу.
«Ми не бачимо, з яких країн це все приходить, але фіксуємо для себе, що це весь світ, крім, зрозуміло, Російської Федерації або Білорусі», – каже Валентина Черниш.
Куди далі їде гуманітарна допомога
В області є два пункти пропуску, через які гуманітарна допомога може потрапляти в Україну. Водночас далеко не весь вантаж призначений для волинських благодійних організацій.
Частина допомоги, яка перетинає кордон через Волинь, далі прямує до інших регіонів України, наголошує речниця Волинської митниці.
Так само благодійні організації, зареєстровані на Волині, можуть завозити гуманітарні вантажі через пункти пропуску Львівської чи Закарпатської митниць – залежно від того, як вибудувана логістика.
Тому, за словами Валентини Черниш, за статистикою Волинської митниці неможливо скласти повну картину про те, звідки саме надходить гуманітарна допомога та до яких регіонів України вона зрештою потрапляє.
Позачергове оформлення вже не актуальне
На початку повномасштабної війни гуманітарні вантажі оформлювали позачергово через величезний потік допомоги. Нині такої необхідності немає, оскільки черг на оформлення гуманітарних вантажів немає.
Водночас, зазначає речниця митниці, поступово змінюються й обсяги поставок. Якщо у перші місяці війни допомогу везли численними невеликими партіями, то тепер логістично вигідніше формувати більші вантажі.
«Ми розуміємо, що з часом і зусилля донорів, вони теж вичерпуються. І з другого боку, партії цієї гуманітарної допомоги збільшуються, бо це економічно вигідно. А ще з огляду на ціни на пальне, ми розуміємо, що це не так просто. Але нам допомагають», – каже речниця Волинської митниці.
Як додала Валентина Черниш, великі партії гуманітарної допомоги дозволяють волонтерам та благодійникам з-за кордону зменшити витрати на транспортування та пальне.
Від ложок до матраців: яку гуманітарну допомогу отримувало управління соцслужб у Луцьку
Як розповіла Суспільному начальниця управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Луцької міської ради Ліна Галан, ще до повномасштабного вторгнення управління співпрацювало з благодійною організацією «Дитяча місія Україна» та регулярно отримувало гуманітарну допомогу зі Швеції, Данії, Норвегії, Німеччини та Фарерських островів.
Гуманітарна допомога, яку отримувало управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Луцької міськради від міжнародних партнерів у 2022-2023 рокахКоли навесні 2022 року до Луцька почали приїздити багато переселенців, працівники управліннямоніторили потреби і формували списки найнеобхіднішого.
«Ми зрозуміли, що тих запасів, які були, абсолютно недостатньо. Люди приїжджали без найнеобхіднішого — без ложки, виделки, каструлі. Тому ми почали звертатися до всіх наших міжнародних партнерів із конкретними запитами про допомогу», — говорить вона.
У перші місяці війни, з її слів, переселенці найбільше потребували предметів домашнього вжитку, ковдр, матраців, карематів, подушок, одягу, взуття та продуктів харчування.
Допомому надсилали від партнерів із Німеччини, Данії, Норвегії та Швеції.
Допомога приходила й від звичайних людей
Допомагали не лише міжнародні благодійники, а й жителі Луцької громади, каже Ліна Галан. Особливо запам'ятався працівникам управління дідусь із Княгининка, який три роки поспіль приносив мед із власної пасіки для військових та сімей із дітьми.
Ще одна історія, яку згадує Ліна Галан, стала для працівників символом людської підтримки. До управління з гостинцями прийшла жінка, якій на вигляд було 80 років.
«Із власної скромної пенсії вона купила батон, масло, трохи вареної ковбаси та цукерки. Сказала: «Я подумала, чим би сама хотіла пригостити людей. Тим, що сама люблю. Нехай це пригодиться якійсь сім'ї», – пригадує Ліна Галан.
Майже одразу після старенької пані прийшла родина з маленькими дітьми. Їм передали цей пакунок і діти одразу почали їсти хліб із маслом. Це був дуже щемний момент, додає посадовиця.
Частину гуманітарної допомоги направляли військовим – продуктові набори, каремати, спальники, засоби гігієни, одяг та білизну.
Пік допомоги припав на 2022 рік
Найбільші обсяги гуманітарної допомоги Луцька громада отримала у 2022 році. У найнапруженіший період працівники управління обслуговували понад 200–300 людей за день, пригадує Ліна Галан.
У 2023 році допомога продовжувала надходити, однак уже у 2024 році її стало помітно менше.
«Мабуть, вичерпався ресурс підтримки. З іншої сторони, і потреба у цій допомозі також скоротилася. Бо в області зменшилася кількість внутрішньопереміщених осіб», – говорить Ліна Галан.
Як працює система допомоги зараз
За словами Ліни Галан, у 2024 році в Луцьку закрили центр взаємопідтримки переселенців. Натомість продовжив працювати кабінет екстреної кризової допомоги.
«Нині сюди можуть звернуватися як внутрішньо переміщені особи, так і жителі Луцької громади, які перебувають на обліку в управлінні соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді», – каже Ліна Галан.
У 2026 році на постійній основі управління продовжує отримувати гуманітарну допомогу від благодійної організації «Дитяча місія Україна». Це – одяг, взуття, предмети домашнього вжитку, посуд, дитячі та розвивальні іграшки.
Крім цього, управління й надалі співпрацює з міжнародними партнерами, зокрема з Литви, які підтримують проєкти для дітей та допомагають організовувати їхнє оздоровлення влітку, додала Ліна Галан.
Як Червоний Хрест на Волині організував гуманітарну підтримку під час повномасштабної війни
До початку повномасштабної війни Волинська обласна організація Товариства Червоного Хреста України багато років співпрацювала з Червоним Хрестом Люблінського воєводства Республіки Польща та Червоним Хрестом міста Бад-Ноєнар-Арвайлер у Німеччині.
24 лютого 2022 року іноземні партнери почали телефонувати та запитувати, якої допомоги потребує Волинь, розповідає голова Волинської обласної організації Товариства Червоного Хреста України Валентина Пришко.
«Від початку повномасштабної війни це не були регулярні поставки гуманітарної допомоги. Це, можна сказати, було стихійно, – пригадує Валентина Пришко. – Спочатку найбільше потребували медичних аптечок, засобів для бомбосховищ, продуктів харчування та медикаментів».
З її слів, до Волині, як прикордонного регіону, також зверталися представники областей, де російські війська почали завдавати масованих ударів — зокрема, Києва, Харкова та Чернігова.
Понад 816 тонн гуманітарного вантажу
У перші місяці повномасштабної війни обсяги допомоги швидко зростали. Загалом від німецького та польського Червоного Хреста Волинська обласна організація отримала понад 816 тонн гуманітарного вантажу, говорить Валентина Пришко. Для приймання та зберігання допомоги облаштували склади у Ковелі, Любомлі та Ківерцях.
Волонтери Червоного Хреста на Волині роздають допомогу тим, хто тікає на війни та пункті пропуску «Устилуг», лютий-березень 2022 року«Ми залучили багато волонтерів. Особливо це стосувалося пропусків «Ягодин», «Устилуг». Держава нам надала транспорт, бо свого транспорту такого обсягу в нас не було, щоб доставляти допомогу з-за кордону», – розповідає Валентина Пришко.
Одним із викликів стала подальша доставка гуманітарних вантажів в інші регіони України. Для цього Червоний Хрест домовлявся з «Укрзалізницею» про виділення вагонів. Допомогу з Волині відправляли, зокрема, до Києва, Харкова, Запоріжжя, Полтави, Сум та Житомира.
Їжа, ліки, засоби гігієни та допомога для тварин
Із Польщі та Німеччини на Волинь надходили продукти харчування, миючі засоби та інші необхідні речі.
«Ніхто не розраховував на такий довгий час, але, як виявилося, потреби зростають, тому що масово почали приїжджати переселенці, які не мали нічого», – каже голова обласної організації.
Організація гуманітарної допомоги у перші місяці повномасштабної війни потребувала значних людських ресурсів.
«Роботи було багато. І ще раз акцентую, що якби не волонтери, то Червоному Хресту було би досить важко», – говорить Валентина Пришко.
У 2022 році значна частина гуманітарних вантажів проходила саме через Волинь. Однак уже у 2023 році система змінилася.
«Національне товариство почало централізовану видачу гуманітарної допомоги і розподіл. Тому що центральному органу видніше, в кого які проблеми. І зараз гуманітарні вантажі йдуть на Національне товариство, а воно вже розподіляє між регіонами», — пояснює Валентина Пришко.
Регіональні організації щомісяця подають статистику про кількість звернень та актуальні потреби. За словами голови Волинської обласної організації, потреби різних регіонів можуть суттєво відрізнятися.
Гуманітарну допомогу дедалі частіше купують в Україні
Ще одна зміна стосується логістики. Нині міжнародні партнери дедалі частіше фінансують закупівлю необхідних товарів безпосередньо в Україні.
Зокрема, за словами Валентини Пришко, німецький Червоний Хрест готовий проводити закупівлі продуктів харчування, миючих засобів та засобів догляду в Україні через тендерні процедури. Це дозволяє скоротити витрати на транспортування та митне оформлення.
«Я рахую, що це правильно. Тому що це велика була нагрузка і на митні органи. І для того, щоб таку кількість отримати зразу – чотири двадцятитонники – це треба десь розмістити. А ми зараз отримуємо по мірі потреб», – розповідає вона.
Нині потреби формують заздалегідь, планують їх на кілька місяців і отримують допомогу відповідно до актуальних запитів.
Допомога після обстрілів надходить оперативно
Попри перехід до більш системної моделі роботи, можливість швидко реагувати на надзвичайні ситуації збереглася. Якщо внаслідок російського обстрілу є руйнування та виникає потреба у додатковій допомозі, регіональна організація звертається до Національного товариства.
«Якщо в нас складається якась ситуація надзвичайна з прильотом і є якісь руйнування, ми тут же пишемо надзвичайний запит до Національного товариства. Буває, що і в той самий день ми отримуємо ту допомогу. Проблем із тим у нас немає», – говорить Валентина Пришко.
Голова Волинської обласної організації Товариства Червоного Хреста України додала: після логістичних змін нині простіше набагато працювати з замовленням, отриманням і видачею гуманітарної допомоги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.