Світязь стрімко обмілів: чому зникає вода у Шацьких озерах та чи винна в цьому лохина (фото)
Щороку на Світязь та інші Шацькі озера приїжджають відпочити десятки тисяч туристів. Та цього літа увагу відпочивальників привертає не лише їх краса, а й тривожні зміни: вода помітно відступила від берегів, а деякі ділянки, які ще кілька років тому були під водою, нині можна перейти пішки.
Про те, чому обміліли знамениті озера України, до чого тут лохинові ферми та чи є шанс, що Світязь знову стане повноводним, пише «Коротко про».
Це комплексна проблема
«Шацькі озера висихають!» – такий лемент здійнявся у соцмережах після того, як відпочивальники сфотографували обміління. На фото і відео з пляжів Світязя дійсно чітко видно, що вода відступила від берега на десятки метрів. Та й до справді глибоких місць озера треба довгенько йти. Ноги буквально застрягають у мулі. Біля берега вже болото. Запах відповідний. Але це не зупиняє відпочивальників, яких тут у спекотні дні, достатньо. Та про популярність Шацьких озер трохи нижче.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світязь міліє на очах: на Гряді вода відійшла на десятки метрів (відео)
На жаль, обміління торкнулося не лише Світязя, а й стало частиною масштабнішого процесу, який спостерігається в Україні та Європі. Останніми роками суттєво міліли Дунай, Дністер, окремі ділянки Дніпра та інших водойм. Причини майже всюди схожі: зміна клімату, тривалі періоди спеки, нестача опадів і випаровування води.
«Обміління Шацьких озер – це комплексна проблема, – пояснює кандидат біологічних наук, голова правління ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» та завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України Богдан Проць. – Насамперед йдеться про зміни клімату, які супроводжуються дефіцитом опадів у весняно-літній період. Наприклад, у першій половині 2026 року на Волині випало значно менше дощів, ніж зазвичай, щонайменше на 30%».
Також є проблеми з підземними водами – і тут винен «сусід».
«Я припускаю, що на території Білорусі тривають масштабні гірничі роботи в Хотиславському кар'єрі, – зауважив науковець. – Основне побоювання полягає в тому, що кар'єр заглиблюється в крейдяні пласти на десятки метрів, перетинаючи водоносні горизонти. Оскільки Шацькі озера (включно зі Світязем) мають карстове походження і заживлюються здебільшого підземними водами, кар'єрні водовідливи можуть створювати депресійну лійку, здатну знижувати рівень ґрунтових вод і живильних пластів по обидва боки кордону. Раніше, до повномасштабного вторгнення, ми вже стикалися з подібними ситуаціями, проте зараз співпраця із Білоруссю відсутня».
Ще один важливий чинник – аномально високі температури. Через спеку водойми швидше прогріваються, а випаровування води значно зростає. Усі ці фактори разом і формують нинішню ситуацію.
«Говорити про критичне маловоддя поки що зарано, але проблема вже очевидна», – підкреслює Богдан Проць.
Еколог: проблема не в лохині
Самі ж волиняни в обмілінні Світязя та інших озер звинувачують… лохину. Місцеві жителі кажуть, що водойми втрачають воду через стрімке збільшення площ під вирощування лохини.
«Ви самі погляньте, скільки лохинових ферм в околицях, – розповідає жителька села Світязь Оксана. – Це хороший заробіток. От тільки одному кущу лохини треба від 10 до 15 літрів води за один полив. А де воду беруть? З наших озер!»
Лохина дійсно є культурою, яка потребує регулярного поливу, особливо під час літньої спеки. Якщо цього не робити, врожай буде дрібним і кислим. А така лохина покупцеві і задарма не потрібна. Саме тому частина мешканців припускає, що інтенсивний забір підземних вод для зрошення великих плантацій також може впливати на водний баланс регіону.
Втім, на сьогодні немає офіційних наукових досліджень, які б однозначно підтвердили, що саме лохинові господарства стали причиною обміління Шацьких озер.
«Я б не став називати використання води для росту лохини головною причиною, це, швидше, емоційне пояснення, – каже Богдан Проць. – Переважно на таких плантаціях використовують крапельне зрошення, яке значно економніше за інші способи поливу. До того ж Волинь має густу мережу озер, річок і ставків, звідки господарства можуть брати воду».
Науковець називає набагато серйозніші за лохину проблеми. Наприклад, не завжди ефективне управління водними ресурсами за басейновим принципом.
«Трапляється, що ті, хто розташовані вище за течією, без компенсації забирають надто багато води, і через це страждають території нижче за течією, – пояснює науковець. – Без переходу на повноцінні басейнові засади та оплату екосистемних послуг тим, хто охороняє водні ресурси, неможливо сподіватися на їх ефективне використання. Тут додається й кадрова проблема: у водогосподарській галузі щороку зростає потреба в кваліфікованих фахівцях».
Саме тому, зі слів науковця, необхідний постійний моніторинг рівня води, контроль за використанням водних ресурсів та комплексні дослідження, які дадуть відповідь, наскільки великий вплив на Шацькі озера мають природні процеси, а наскільки – діяльність людини. Бо все ж ця місцина є однією з найцінніших природних територій України, яку важливо зберегти для майбутніх поколінь.
Шанс, що через кілька десятиліть наші онуки побачать Світязь таким же повноводним, як сьогодні, залежатиме від того, як змінюватиметься клімат і наскільки раціонально будуть використовуватися водні ресурси.
«Наслідки кліматичних змін уже відчутні і зростають. Масштабне осушення Полісся у 1960–1970-х роках змінило природний водний баланс. У багатьох місцях вже неможливо повернутися до природних боліт. Зміни після осушення є незворотними. Уже сьогодні в окремих регіонах виникають конфлікти через воду. Якщо не змінити підходи до управління водними ресурсами, проблема може лише поглиблюватися. Ми вже зараз повинні навчитися відновлювати водно-болотні угіддя там, де це можливо, щоб поступово сповільнити процеси осушення та відновити рівень води в озерах і річках», – зазначає Богдан Проць.
Попри обміління, а ще появу нових курортів і заміських комплексів із басейнами, Шацькі озера залишаються популярним місцем відпочинку. У сезоні 2026 року тут аж надто людно. Зараз, у спекотні дні, кожен квадратний сантиметр пляжів Світязя, Пульмо, Гряди буквально окупували відпочивальники.
Незважаючи на всі зміни, Шацькі озера не втратили того, за що їх люблять покоління українців. Тут, як і раніше, пахне сосновим лісом, над водою кружляють чайки, а вечорами сонце повільно сідає за обрій, розфарбовуючи Світязь у золотаво-помаранчеві кольори. Проте природа дедалі частіше нагадує, що навіть найкрасивіші місця не є вічними.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.