З-під крана чи із пляшки: де вода чистіша та корисніша
Вода в пляшці здається очевидно чистішою. Вона прозора, запакована, має етикетку, кришку й вигляд продукту, який пройшов контроль. Вода з-під крана, навпаки, часто викликає недовіру ще до першого ковтка – через запах хлору, старі труби або просто звичку не вірити водопроводу.
Пляшка не робить воду чистішою автоматично, а кран не означає брудну воду за замовчуванням. Усе залежить від джерела, способу очищення, стану труб, умов зберігання і навіть того, як довго вода простояла в тарі, пише 24 канал.
Чому пляшка ще не означає чистішу воду?
У магазині під назвою «бутильована вода» можуть продавати зовсім різні продукти. Перша категорія – природна мінеральна або джерельна вода. Її видобувають із підземних свердловин, а склад формується природно, поки вода проходить крізь шари порід, піску й ґрунту.
Таку воду не можна радикально змінювати на заводі. Її можуть очистити від дрібних механічних домішок або наситити газом, але головна ідея в тому, що вона має зберегти природне походження і склад.
Є ще оброблена питна вода. Її джерелом може бути річка, водойма або навіть міський водогін. На заводі таку воду глибоко очищують, іноді майже до стану дистильованої, а потім можуть штучно додавати мінерали для смаку. Тобто вода в пляшці не завжди походить із гірського джерела, навіть якщо етикетка натякає саме на це.
NRDC зазначає, що немає гарантії, що бутильована вода чистіша за водопровідну. Ба більше, частина води, яку продають у пластикових пляшках, фактично може бути водою з водогону – іноді додатково очищеною, а іноді ні.
Тому перше, на що варто дивитися, – не дизайн пляшки, а етикетка. Якщо там є конкретне джерело, номер свердловини й місце походження, це одна історія. Якщо інформація розмита, перед вами може бути просто технологічно оброблена вода у красивій упаковці.
Окреме питання – сама тара. Більшість бутильованої води продають у пластикових пляшках. Пластик не є абсолютно нейтральним матеріалом, особливо якщо вода довго стоїть на складі, нагрівається в машині або зберігається на сонці. У такому разі чистота води залежить уже не лише від заводу, а й від усього шляху до магазину. Вода могла бути якісно очищеною на виробництві, але потім місяцями перебувати в умовах, які не додають їй переваг.
Чому вода з-під крана не завжди гірша?
Водопровідна вода часто програє бутильованій у сприйнятті, але не обов’язково в реальній чистоті. Коли вона виходить із міської станції очищення, то зазвичай уже пройшла кілька етапів підготовки: відстоювання, фільтрацію та знезараження.
BBC зазначає, що вода з-під крана проходить серйозну обробку: з неї прибирають частинки, органіку й мікроорганізми. Хлор у цій системі потрібен не для запаху, а для того, щоб вода залишалася захищеною, поки проходить трубами до будинку. Саме запах хлору багатьох лякає, хоча з погляду очищення він часто означає не бруд, а залишковий захист у водопровідній мережі. Інша річ, що смак і запах такої води можуть бути неприємними, навіть якщо на станції вона відповідала нормам.
Головна слабка ланка води з-під крана – не завжди сама вода, а труби. У багатьох містах мережі старі й зношені. Усередині них може накопичуватися іржа, осад і біоплівка. Саме на останніх кілометрах вода, яка вийшла зі станції чистою, може втратити частину своєї якості. Тому вода з-під крана буває нестабільною.
Сьогодні вона прозора й нормальна на запах, а завтра може піти рудуватою, із присмаком або осадом. Особливо це помітно після ремонтів, аварій, перепадів тиску чи тривалих відключень води.
В українських умовах це питання ще гостріше через стан частини інфраструктури. Коли тиск у мережі падає, у старих трубах можуть підніматися відкладення, а після запуску насосів потік несе їх до кранів у квартирах і будинках.
То що все-таки чистіше?
Якщо порівнювати воду на станції очищення і воду в закритій пляшці від відповідального виробника, однозначного переможця немає. BBC прямо підсумовує: і водопровідна, і бутильована вода мають відповідати стандартам. Різниця часто не в тому, що одна «чиста», а інша «брудна», а в тому, як саме їх очищують і контролюють.
Якщо водопровід у місті працює стабільно, труби в будинку в нормальному стані, а вода не має осаду чи дивного кольору, вона не обов’язково поступається пляшковій. А після правильно підібраного домашнього фільтра може бути навіть кращим варіантом для щоденного використання. Якщо ж у будинку старі труби, вода часто змінює колір, має осад або після аварій іде каламутною, тоді бутильована вода може бути чистішим рішенням у конкретний момент. Але й тут важливо дивитися на джерело, виробника, умови зберігання і саму тару.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.