Волинянка 20 років вирощує незвичайні квіти, які не втрачають краси роками (фото)
У дворі Ольги Кравчук із Любешева майже завжди щось квітне, проростає або чекає на пересадку. Навесні тут пахне розсадою і вoлогою землею, улітку розквітають клумби, а восени народжуються букети із сухоцвітів, які потім ще роками прикрашають чиїсь оселі.
Про це пише видання «Нове життя».
Усе почалося близько двадцяти років тому, коли жінка випадково замовила через газету насіння незвичних квітів – кермеку. Тoді вона ще не знала, що саме ці рослини стануть її найбільшою любов’ю і переростуть у справу, яка ще довго супроводжуватиме її щоденне життя.
– Я завжди любила щось незвичне. Виписала випадково це насіння, посіяла – і змогла виростити з першого разу. Хоч багато хто і зараз говорить, що з кермеком працювати важкo. Але мене ці квіти зацікавили, – пригадує жінка.
Спочатку Ольга вирощувала квіти лише для себе – прикрашала ними дім, сушила букети, милувалася їхньою красою. Згодом почала дарувати композиції рідним і друзям. А далі хобі поступово переросло у справу, яка нині приносить не лише задоволення, а й дохід.
Жінка дуже любить сухоцвіти. Каже, вони мають особливу атмосферу і можуть роками не втрачати своєї привабливості.
– Я ці квіти просто обожнюю. Якщо їх правильно висушити в підвішеному стані, у добре провітрюваному місці, без надмірної вологості – найкраще на горищі, – і берегти від сонця та вологи, то вони дуже довго зберігатимуть свою красу, – пояснює любешівка.
Нині у дворі Ольги Володимирівни – теплиця, клумби та грядки з квітами, які потребують щоденного догляду. Робота починається ранньою весною і триває до пізньої осені.
– У березні висіваю насіння на розсаду, тоді пікірую і висаджую в касети, і лише у травні висаджую у відкритий ґрунт. Зацвітають вони в липні, – розповідає жінка.
Її день минає серед роботи в теплиці.
– Уранці випровадила дитину до школи – і пішла до своїх квітів. І так увесь день: або полив, або прополювання, або щось пересаджую, – каже квіткарка.
Попри чималу фізичну працю, Ольга зізнається: саме ця справа приносить їй найбільше задоволення.
– Мені подобається працювати із землею. Це дійсно робота, яку я люблю. Свою любов до землі прищеплюю і синочку, якому 10 років. Тож іноді він мені допомагає поливати рослини, – говорить жінка.
Особливу радість Ользі приносять моменти, коли маленьке зернятко перетворюється на квітку.
– Це таке задоволення, коли бачиш, як квіти розцвітають. А ще приємно, коли люди хочуть їх придбати й вони приносять комусь щирі емоції, – зізнається вона.
Окрім сухоцвітів, любешівка вирощує розсаду помідорів, баклажанів і перцю, а цього року вперше взялася за петунії та сульфінії.
– Коли бачиш результат своє роботи – з’являється азарт і хочеться працювати ще більше, – додає Ольга Кравчук.
Попри втому й щоденну працю, наша землячка не уявляє себе без цієї справи. Бо для неї квіти – це не лише про красу. Це про любов до землі, терпіння, постійний пошук і радість від того, що власноруч вирощене може дарувати комусь приємності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.