Цьогоріч не варто чекати великої приватизації, - експерт

Серпень позначився продажем державних пакетів акцій обленерго. За попередній місяць вдалося продати міноритарні пакети акцій (25 %) "Західенерго", "Київенерго", "Донецькобленерго", "Дніпроенерго" і "Дніпрообленерго". Усі їх купила компанія Ornex, яка входить в групу "СКМ" Ріната Ахметова. За пакети п'ятьох енергокомпаній Ornex заплатила трохи більше трьох мільярдів гривень.

У той же час Фонд держмайна не зміг продати 25 % акцій регіональних енергопостачальних компаній "Одесаобленерго", "Донбасенерго" та "Сумиобленерго" через відсутність заявок.

На думку керівника сектору "Енергетика" Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олексія Оржеля, очікувати цієї осені гучних приватизацій великих об'єктів, тим більше участі у
конкурсах стратегічних іноземних інвесторів, не варто.

По-перше, жодних контрольних пакетів з продажу будь-якого значимого об'єкту природних монополій або стратегічних підприємств, що знаходяться у власності держави, не анонсовано.

По-друге, перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2017–2020 роках, у тому числі тих, що можуть бути приватизовані після внесення змін до законодавства чи після передачі в комунальну власність, давно оголошено Мінекономрозвитку. Але цей перелік не містить конкретних строків чи черговості виконання плану приватизації.

Значущою подією, зі слів експерта, може бути прийняття законопроекту Кабміну "Про приватизацію державного майна", який передбачає принципово новий підхід до розподілу на об'єкти великої та малої приватизації. Зараз вони розподіляються на шість груп (А, В, Г, Д, Е, Ж).

Об'єкти великої приватизації планують продавати із залученням інвестиційного радника – одного з інвестиційних банків з хорошою репутацією. Водночас об'єкти малої приватизації можна буде реалізовувати за допомогою відкритих аукціонів онлайн. Зараз так вже продаються активи неплатоспроможних банків та непрофільні активами державних підприємств через ProZorro.Продажі. Стартовою ціною буде чиста вартість активів (вартість активів мінус зобов'язання), або 1 гривня, якщо чиста вартість від'ємна.

Однак, наголошує Олексій Оржель, найголовніше пам'ятати, що навряд чи стратегічний іноземний інвестор буде зацікавлений придбати державну частку (25 % та менше відсотків акцій) певної компанії, не маючи надійних ринкових правил та інструментів повернення інвестицій. Практика виплат акціонерам дивідендів, яка в Україні ще на дуже низькому рівні, та
існуюча система тарифоутворення природних монополій не сприяють кращому інвестиційному клімату.

VoxConnector для ІА "Конкурент"