У лісових нетрях Волинського Полісся ховається заповідне озеро у формі вісімки (фото)

Понеділок, 06 липня 2026, 22:41

У самому серці волинських лісів, всього за 5 км на південь від селища Турійськ Ковельського району, ховається дивовижне за своєю красою озеро Рудно (також відоме як Кабзінського).

Ця унікальна водойма неправильної форми, що нагадує вісімку, є об'єктом природно-заповідного фонду та входить до складу загальнозоологічного заказника «Соловичівський».

Про це пише «Rivnefish».

Шляхетський маєток та аптекар з Ковеля

Озеро Рудно має багату та цікаву історію. Своє друге ім'я – озеро Кабзінського – воно отримало на честь шляхтича Кабзінського (або Кабжінського), який був аптекарем у Ковелі й свого часу придбав цю ділянку лісу разом із водоймою.

Сама місцевість довкола озера здавна називається Рудники. На географічних картах 30-х років ХХ століття біля самої води зафіксовано фільварок (хутір), який, очевидно, належав згаданому шляхтичу, чий основний маєток розташовувався в сусідньому селі Обеніжи.

Звідки походить назва «Рудно»?

Дослідники зазначають, що топоніми з коренем «руда» чи «рудня» надзвичайно поширені на Волині. Так, у відомому словнику Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» згадується понад 80 таких назв.

Усі вони виникали в місцях, де болотяна залізна руда з високим вмістом заліза забарвлювала ґрунти та прилеглі водойми в іржавий, рудий колір. Згодом, у XVI–XVII століттях, так почали називати примітивні підприємства – рудні, де видобували та плавили це залізо.

Рудні зазвичай належали місцевим поміщикам, а працювали там наймані робітники – ковалі, рубачі, димарі та курачі. Вони не займалися сільським господарством, а щодня добували та промивали близько 30 пудів руди. Для роботи таких підприємств використовували лісове паливо та силу води, облаштовуючи рудні на річкових греблях поруч із млинами. Проте вже у другій чверті XIX століття це поліське виробництво занепало через потужну конкуренцію з боку великих заводів.

Недоторкана природа та заповідна зона

Розміри озера Рудно становлять 423 на 270 метрів, а його максимальна глибина сягає 6 метрів. Водойма повністю схована від людських очей у лісових нетрях. Дістатися до неї можна лише лісовою стежкою, яка виводить на затишну галявину. Звідти через густі вільшняки до самої води прокладена спеціальна дерев'яна кладка.

Вода в озері надзвичайно прозора та чиста, завдяки чому крізь її товщу можна розгледіти дивовижний і густий килим підводної рослинності. Завдяки своєму статусу в межах заказника «Соловичівський», ця місцевість залишається куточком недоторканої поліської природи, який дивує своєю тишею та первозданною красою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: