(НЕ)базарний день

Всі, хто минулої середи відправився на ринок прикупити собі якусь одежину, свіжого сиру у жіночок чи ще чогось, там, певне, поцілували замок. Адже закривши свої металеві контейнери на замки, підприємці з ринку Центральний рушили до стін Луцької міської ради на масштабний мітинг, який стартував о 8 ранку ще задовго до того, як обранці громади прийдуть на сесію і своїми рученьками та тисненням на кнопки вирішуватимуть, бути чи не бути. Тобто продовжувати облспоживспілці оренду на 10 років чи ні.

Депутати зробили ось що: на більшу частину ділянки площею 2,2 гектара вони надали оренду на рік, а на другу частину площею 0, 52 гектара оренди облспоживспілці не продовжили, але й підприємців звідти не вигнали, лишивши їхні контейнери в спокої (поки).

Здавалося б, завтра той міфічний бульдозер, про який перешіптувались під міськрадою підприємці-мітингарі, не приїде і не почне розносити в "пух і прах" ті контейнери, але люди все одно лишились невдоволені. Тому після голосування вони вирішили зайти всією братією (кажуть, що було мітингувальників десь до півтисячі людей) в сесійну залу. Тільки вони зайшли в той момент, коли в.о. міського голови Григорій Пустовіт вирішив зробити перерву в сесії.

"Спочатку переголосовуєте рішення – тоді перерва!" – скандували люди і тримали оборону на дверях, не випускаючи депутатів. Як їм не намагались депутати пояснити своє рішення, люди нічого не хотіли слухати, скандуючи "Горгуту дорогу!". Тоді Григорій Пустовіт взагалі оголосив перерву в роботі сесії. Один за одним депутати йшли "по-англійськи" через чорний хід, не прощаючись з розлюченою публікою. Щоправда, декілька сміливців в залі все ж лишилось. В одному кутку зали голова фракції "Самопоміч" в міській раді Тарас Шляхтич щось намагався довести жінкам, які його постійно перебивали, в іншій частині зали "укропівець" Юрій Безп'ятко уважно вислуховував Володимира Горгута, заступника голови облспоживспілки, депутат Євген Ткачук і собі спілкувався з однією з мітингувальників, емоційно розмахуючи руками.

Увечері стрічка у фейсбуці майоріла різними думками з приводу подальшої долі Старого ринку. Найцікавіше те, що не тільки депутати були одностайні в голосуванні, а й люди висловлювались так: в такому вигляді, в якому є ринок, він надалі існувати не може, тим більше перед Луцьким замком.

Особисто мені жаль підприємців, які змушені торгувати в таких жахливих умовах: узимку в тих контейнерах неймовірно холодно, літом – надзвичайно спекотно, наче в пеклі. Туалет, за який з продавців беруть гроші, – приклад антисанітарії і джерело смороду, а в дощову погоду на ринку стоять цілі калюжі води, бігають бездомні собаки та коти. Вище описане – це те, що спостерігала на власні очі і що розповідали самі ж продавці. Чому ж підприємці не влаштовували подібні мітинги облпоживспілці, вимагаючи людські умови для своєї роботи чи роботи підопічних їм продавців? Невже приємно було стільки років працювати в таких умовах?

Робочі місця, звісно ж, треба зберегти, адже в кожного підприємця є сім'я, яку треба годувати. Однак такі "індійські нетрі" в такому вигляді та в такому місці точно існувати не можуть. Не думаю, що й туристу, який вперше відвідає Луцьк, захочеться насамперед потрапити на базар чи подивитись, як біля замку продають курей чи качок.

На жаль чи на щастя, але наші люди будь-які зміни переносять болісно, але варто пам'ятати: "Все, що не робиться, – на краще!" Принаймні перенесення ринку – однозначно.