Чому люди тонуть мовчки: рятувальник із Луцька розкрив усю правду про небезпеку Стиру (фото)

Коли ми приходимо на пляж, то бачимо рятувальників як частину літнього пейзажу: вони сидять на посту, спостерігають за водою, іноді посвистують у свисток. Здається, це спокійна робота під сонцем. Але 39-річний Павло Суліменко, який уже вісім років поспіль стежить за безпекою на річці Стир у Луцьку, запевняє: реальність рятувальника не має нічого спільного з голлівудськими фільмами.
Про це пише ВСН.
«Хрещення вогнем» на фестивалі
Павло не планував ставати рятувальником – усе вирішив випадок. Знайомий запропонував спробувати, і робота «затягнула». Проте справжнє розуміння професії прийшло вже в перші дні.
Його «бойове хрещення» відбулося під час фестивалю «Бандерштат» у 2017 чи 2018 році. Коли здавалося, що зміна буде спокійною, берег раптом здригнувся від криків про допомогу.
«Мій колега Ігор пірнув за хлопцем, який уже пішов під воду, підняв його з дна, а я затягнув у човен. Той був непритомний. Тільки передаємо його швидкій, як чуємо, що в іншому місці тоне ще один. Нам терміново присилали підкріплення з іншого поста. Отакий досвід – одразу в саме пекло», – згадує Павло.

Чому Стир – підступна річка
Багато хто недооцінює небезпеку, яку приховує в собі річка. За словами рятувальника, головна проблема Стиру – нерівномірне дно та сильна течія.
-
«Пастка» під ногами: Людина може зайти у воду по пояс, але один крок – і дно різко йде з-під ніг. Течія підхоплює, несе у водорості, людина панікує і втрачає контроль.
-
Приховані небезпеки: Річка постійно змінюється. Течія приносить корчі та зламані дерева, які часто стають фатальними для тих, хто полюбляє стрибати з обривів, мостів чи причалів. Павло розповідає, що травми ніг та голови через «стрибки у невідоме» – чи не щоденна рутина на посту.

Головний міф: як насправді тонуть люди
У кіно рятувальники біжать до того, хто голосно кричить і розмахує руками. У реальному житті, каже Павло, все відбувається зовсім інакше.

«У реальності все відбувається тихо. Коли людина тоне, вона ковтає воду, задихається і просто не має сил кричати. Голова потерпілого просто ходить вгору-вниз, як поплавок: пірне, підніметься, знову пірне. Це головна ознака того, що людина потребує негайної допомоги», – пояснює рятувальник.

«Вовчий закон» пляжу
Робота рятувальника – це постійна напруга. Вони працюють «на випередження». Павло порівнює це з роботою хижака, що шукає слабку здобич у стаді: рятувальники відстежують тих, хто хитається після алкоголю або заходить у воду в пік спеки, коли судини звужуються від перепаду температур.
Найчастіші помилки, які бачить рятувальник:
-
Алкоголь: «Річка не любить п’яних», – каже Павло.
-
Діти без нагляду: Батьки часто відпочивають під вербами, поки діти 6-7 років «просто мочать ніжки» біля води. Це закінчується миттєво: сходинка закінчилася – дитина пішла під воду.
-
Ігнорування заборон: Навіть після того, як людині надали допомогу після травми, вона часто повертається на те саме небезпечне місце.


Поради від того, хто бачив усе
Павло не втомлюється нагадувати прості, але життєво важливі правила:
-
Купайтеся лише там, де є рятувальні пости.
-
Діти повинні бути на відстані витягнутої руки від батьків.
-
Ніколи не стрибайте з висоти – під водою може бути все, що завгодно.
-
Уникайте води в стані сп'яніння.
-
У спеку краще бути біля води до 11:00 або після 18:00.


Рятувальники на Стиру – це остання лінія оборони. І їхнє головне завдання – не просто витягти людину з води, а зробити все можливе, щоб їй не довелося рятувати життя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.