«На мене чекає моя Надійка»: історія артилериста 100-ї бригади Михайла Проня (фото)
Михайло Пронь із Прикарпаття уже впродовж майже чотирьох років боронить Україну в лавах ЗСУ. Артирелист 100-ї бригади мріє про Перемогу, щоб воз'єднатися з рідним та коханою дівчиною.
Його історію розповіли на сторінці 100 ОМБр.
Родом цей козарлюга із села Угринів, що біля Івано-Франківська. Мобілізувався до війська у вересні 2022-го, базову загальновійськову підготовку проходив у Великій Британії.
На початках своєї кар’єри артилериста Михайло працював на 82 мм і 120 мм мінометах.
Та вже впродовж двох років чоловік служить на посаді старшого навідника у самохідному артилерійському дивізіоні 100 омбр. Тепер працює тільки зі 155-м калібром: на вітчизняній САУ 2С22 «Богдана» та американській самохідній гаубиці M109A6 «Paladin».
Маючи величезний бойовий досвід… Михайло досі не має «офіційного» позивного!
«То все побратими винні – ніяк не можуть визначитися, – з усмішкою розповідає гармаш «Сталевої Сотки», – Хто «Трактором» мене називає – за вміння швидко працювати лопатою в процесі облаштування нової вогневої позиції. Хто каже «Бронь» – бо маю прізвище Пронь. А трапляється й «Бурим» кличуть – бо якщо є вагомі підстави, то можу на когось трохи «побурчати»…»
На рідній Франківщині на Михайла з нетерпінням чекають батьки – Ігор Ришардович і Галина Василівна, старший брат Іван та молодший брат Андрій.
А долати щоденні труднощі війни артилеристу 100 омбр допомагає Надія – саме так звати кохану дівчину нашого героя:
«Хай як важко буває під час виконання бойових завдань, я завжди пам’ятаю – на мене чекає моя Надійка. До речі, постійно ношу на зап’ястку подарунок від коханої – браслет із дарчим написом», – щиро розповідає боєць.
«Трактор»-«Бронь»-«Бурий» мріє про повернення у рідний Угринів, про створення сім’ї, про народження дітей, ну і (звісно ж!) про улюблене захоплення – риболовлю.
Але для здійснення усіх цих мрій потрібна одна умова – Перемога над клятим ворогом.
«Як на мене, ця війна вже неабияк затягнулася. Затрималися московити на українській землі, – поважно розмірковує гармаш Михайло, – Тож мусимо ще трішки додати обертів на полі бою – аби оркам «веселіше» втікалося назад на болота».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Підрозділ НРК 100 ОМБр з Волині – у десятці кращих за кількістю успішних місій (рейтинг)
- Артилеристи волинської «сотки» – у топі кращих в Україні
- Понад 100 тисяч пролікованих зубів: у «Сталевій Сотці» розповіли про унікального фронтового медика (фото)