У Польщі реформують заочну освіту
Вечірнє чи заочне навчання триватиме до семи років. Це має покращити його якість.
Реформу вищої освіти розробив заступник прем'єр-міністра Ярослав Говін, – пише monitor-press.info.
Революційні зміни стосуються заочного навчання. Воно триватиме на два семестри довше. Це означає, що два рівні навчання, ліценціат і магістратура, загалом триватимуть щонайменше сім років. А тривалість вечірнього чи заочного навчання в магістратурі, яка зараз становить п'ять років, збільшиться на один рік.
Такі зміни міністерство пояснює турботою про покращення рівня навчання.
"Продовження навчання має забезпечити заочникам безпосередній контакт із викладачем на такому ж рівні, як і студентам стаціонару. Заняття на заочному відділенні проходять на вихідних. Зустрічі найчастіше організовують кожні два тижні", – розповідає Пйотр Дардзінський, заступник міністра науки і вищої освіти.
На думку роботодавців і самих студентів, теоретична підготовка випускників заочної форми навчання дійсно на сьогодні слабша.
"Необхідно покращувати якість освіти", – стверджує Томаш Токарський, голова студентського парламенту РП.
"Якщо дипломи мають бути рівноцінними, заочні студенти повинні навчатися довше", – ділиться своєю думкою Єремій Мордасевич із конфедерації "Левіафан". Однак при цьому він зазначає, що випускник-заочник, який навчається й водночас працює на фірмі, діяльність якої пов'язана з його напрямком освіти, є більш бажаним працівником, ніж випускник стаціонару.
Продовження терміну навчання має і свої мінуси. "Це може відбити охоту вчитися. Заочна магістратура дуже часто пов'язана з швидкою перекваліфікацією на напрямки, які мають більший попит на ринку", – зазначає професор Пйотр Стец із Кризисного комітету польської гуманістики.
Натомість доброю звісткою для студентів є те, що старші особи також зможуть отримати студентські кредити. Їх надаватимуть студентам, які вступили на навчання у віці до тридцяти років. На сьогодні такий максимальний вік складає 25 років.
Виші повинні отримати більше свободи у формуванні своєї системи. Тепер статут навчального закладу, а не законодавство визначатиме, які факультети будуть створені. "Вузам обирати проректрів, канцлерів, квесторів, деканів і заступників деканів. Законодавство лише вимагає, щоб у вузах були ректор, сенат і вчена рада", – розповідає Пйотр Дардзінський.
Новинкою стане створення у вишах докторантури. Кожен докторант отримуватиме стипендію. Через два роки він здаватиме іспит. Заочної докторантури не буде взагалі. Натомість залишиться докторантура для пошукачів. Реформа набере чинності в жовтні 2018 р.
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Життя після «МастерШефа»: чим зараз займається волинський кухар Віталій Наливайко та чи знайшов дівчину
Підвищення зарплат педагогам неможливе, – головний освітянин Луцька
Скільки коштує помити вікна у Луцьку перед Пасхою
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти