Другий Чорнобиль: жителі Брища благають про допомогу через отруєння, нудоту та опіки (відео)
На межі екологічної катастрофи і вимирання. Село Брище, що на Волині, – чи на другий Чорнобиль. Жителі благають про допомогу і вже не знають, до яких дверей стукати, аби зберегти здоров'я і врятувати життя.
Про це йдеться у сюжеті ТРК «Аверс».
З літа минулого року боротьба з ДП «Експериментально-дослідне господарство «Еліта», особливо загострилась. День лиха відбувся, коли люди не були попереджені щодо обробки полів і перебували на своїх подвір'ях чи городах.
«Стояв дуже різкий запах цих хімікатів. Тим більше, що напередодні пройшов невеликий дощ, а вологість повітря сягала 97%. Тобто весь запах тримався в повітрі, у людей були відчинені двері та кватирки, тому він потрапляв у будинки. У хаті неможливо було перебувати, на вулицю також не можна було вийти. У людей почалися головні болі, нудота, печіння в горлі. Згодом це мало серйозні наслідки: люди зверталися до медичних закладів, є навіть випадки госпіталізації. Мешканці вже зверталися в усі можливі інстанції та служби, просимо про допомогу, але нас ігнорують», – каже жителька села Брище Лілія Іщук.
Лілія ІщукЗ керівником «Еліти», кажуть люди, домовитись про кращі умови добросусідства не змогли. Поліція, місцева влада, Держпродспоживслужба та Національна академія аграрних наук, до складу якої входить господарство, від людей, мовляв, відмахуються відписками і ганяють по колу.
Луцька міська рада втручатись не хоче, бо земля, навколо якої такий галас, – державна. Вони подіяти на її користувачів не можуть. У той час гектари, що огортають з усіх боків Брище, обробляють хімікатами коли заманеться, кажуть люди.
«Ці поля розташовані в межах або безпосередньо поблизу населеного пункту. Якщо вони знаходяться поруч із житловою забудовою, має бути дотримана зона санітарного розриву. Вона становить 300 метрів від господарських споруд. Натомість ми бачимо, що від наших городів до полів – лише 5-7 метрів, а від господарських споруд – приблизно 70-80 метрів», – додає Лілія Іщук.
Закриватися в будинках чи вдягати вдома респіратори? Пані Лілія має інвалідність після пересадки нирок. Здоров'я і так немає, а в минулому році ще й, каже, опік від хімікатів отримала.
«Відчували в роті солодкуватий присмак. Ми навіть не припускали, що обробку полів можуть проводити серед білого дня. Саме тому ми всі зібралися тут, щоб висловити свій протест, адже з нами ніхто не виходить на контакт. Складається враження, що підприємці роблять усе на власний розсуд. Нас не інформують про свої плани. Наприклад, позаду нас розташовані колишні телятники, і, кажуть, там планують облаштувати птахофабрику», – бідкається пані Лілія.
ЛіліяНіяких зборів з людьми не проводять і на цю зустріч не завітав навіть староста, якого про зібрання повідомили. Своєю чергою директор господарства «Еліта» телефоном запевнив всіх, що наразі в ЗСУ та додав, буцімто, санітарну зону дотримано і 300 метрів є скрізь.
Бачимо, кажуть журналісти, що сказане не відповідає дійсності. Саме ця ділянка є найпроблемнішою – в минулому році були соняшники «Еліти», а після розголосу і чисельних скандалів 6 га засіяла інша наукова установа. Натомість в дослідній станції своє бачення на цю проблему:
«Можливо, минулого року там і були якісь порушення, адже на місце виїжджали фахівці. На сьогодні ця ділянка є землею господарства, однак дослідна станція має право проводити на ній випробування. Ми здійснюємо випробування лише органічних препаратів, які мають відповідну сертифікацію», – пояснила в.о. директора Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Оксана Пузьняк.
Оксана ПузьнякВ цьому році обробляли не хімічними, а біологічними субстанціями. По-простому – вітаміни для рослин, добрива органічного походження. А Брище давно вже проблемне і корінь зла треба шукати глибше, – каже фахівчиня.
«Свого часу на цій темі навіть писали дисертаційні роботи. Ми досліджували можливі наслідки діяльності кар’єру: відбирали зразки волосся у маленьких дітей, проводили відповідні аналізи. Фахівці санепідемстанції також здійснювали перевірки, копали ґрунтові розрізи та вивчали рівень забруднення. Можна сказати, що на цьому кар’єрі люди свого часу добре заробили. Що ж до проблем із водою в Брищі, то слід враховувати, що село розташоване в низинній місцевості. Однак виникає питання: чому проблема стосується лише частини села, тоді як інша частина не має таких труднощів? На мою думку, насамперед причини варто шукати в самих людях та їхньому способі життя», – каже посадовиця.
Самі брищанці вже доведені до крайності. Кажуть, готові зупиняти техніку, якщо це єдиний вихід.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.