Битва за волинські болота: як рятують найрідкіснішого співочого птаха Європи (фото)

Четвер, 04 червня 2026, 13:01

Осокові торфовища Волині – це одніз останніх та найважливіших територій для гніздування очеретянки прудкої (Acrocephalus paludicola). Проте сьогодні цей унікальний вид пернатих перебуває під серйозною загрозою. Деградація волинських торфовищ через заростання чагарниками та катастрофічне порушення гідрорежиму загрожує не лише біорізноманіттю Полісся, а й усьому регіону – затяжними посухами, падінням рівня ґрунтових вод та кліматичними змінами.

Збереження волинських торфовищ як осередку високої чисельності очеретянки прудкої стало темою міжнародної експедиції, – повідомляє Українське товариство охорони птахів.

Цифри невтішні: що виявили науковці на Волині?

Протягом чотирьох днів міжнародна команда експертів проводила комплексні дослідження ключових місць гніздування птаха. Орнітологи робили вечірні обліки співочих самців у період їхньої найбільшої активності.

Результати моніторингу у 2026 році змушують екологів бити на сполох:

  • Під час вечірніх обходів фізично вдалося зафіксувати лише 52 співочі самці.
  • За попередніми оцінками, на території Нацпарку «Прип’ять-Стохід» та прилеглих ділянках зараз може залишатися від 150 до 400 співочих самців (зважаючи на те, що обстежити абсолютно всі потенційні болота за короткий час неможливо).
  • Ці дані свідчать про суттєве скорочення локальної популяції порівняно з початком цього десятиліття.

«Ми бачимо, що рослинність, необхідна для гніздування очеретянки – зокрема типові осокові купини – ще є. Проте ці території стають дедалі більше фрагментованими та стрімко заростають кущами», – коментує голова Міжнародної групи з охорони очеретянки прудкої, професор Мартін Фладе.

Саме професор Фладе свого часу під час експедиції річкою Прип'ять відкрив світові цю гніздову популяцію в Україні. Тоді тутешні болота були суцільними співочими майданами, а сьогодні вони потерпають від хронічного дефіциту вологи. Навіть весняна повінь 2026 року лише частково напоїла торфовища – через затяжні посухи попередніх років вода миттєво пішла глибоко в ґрунт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Волині знайшли «таємну оселю» найрідкіснішого співочого птаха Європи (фото)

Хто увійшов до складу екологічної експедиції

Для порятунку ситуації на Волині зібрався авторитетний міжнародний та український експертний склад:

  • Професор Мартін Фладе (Німеччина) – очільник Міжнародної групи з охорони очеретянки прудкої (AWCT).
  • Жимантас Морквенас (Литва) – керівник «Балтійського екологічного форуму» (BEF), світовий експерт із транслокації пташенят.
  • Стефан Фергер (Німеччина) – міжнародний координатор проєктів екологічної організації EuroNatur.
  • Українська сторона: експерти Українського товариства охорони птахів, науковці національних природних парків «Прип’ять-Стохід» та «Нобельський», а також представники ГО «Озеро Супій».

Інформаційну вагу експедиції забезпечив відомий німецький журналіст і природоохоронець Томас Круменакер, який готує масштабну серію матеріалів про волинські болота для провідних європейських видань.

Екологія + Енергетика: як порятунок птаха зігріє волинські громади

Щоб зупинити заростання боліт очеретом і кущами, їх потрібно регулярно косити та розчищати. Команда проєкту LIFE4AquaticWarbler провела робочі зустрічі з керівництвом Любешівської та Бірківської громад, запропонувавши унікальну модель, де природоохоронна діяльність переплітається з економічною вигодою для місцевих мешканців.

  1. Технічний прорив для нацпарку: Проєкт допомагає НПП «Прип’ять-Стохід» придбати унікальну спецтехніку – болотохідні косарки типу ратрак, які здатні ефективно зрізати чагарники у надскладних польових умовах.
  2. Безкоштовне паливо для соцсфери: Уся заготовлена під час очищення боліт деревина та очерет (біомаса) безкоштовно передаватиметься місцевим школам, садочкам та іншим закладам як альтернативне паливо.
  3. Енергонезалежність та економія бюджету: Перехід на болотну біомасу стане надійним енергетичним щитом для регіону. Місцева влада вже планує модернізацію існуючих та закупівлю нових твердопаливних котлів під цю сировину.

Перші успіхи: досвід Бірківського ліцею

Міжнародна делегація відвідала Бірківський старостинський округ, щоб побачити, як ця модель працює на практиці. Матеріали, які екологи заготовили під час попередніх тестових ручних вирубок, дозволили повністю забезпечити альтернативним паливом Бірківський ліцей у зимовий період 2026 року.

Це частково компенсувало загальний дефіцит традиційного палива в країні та наочно довело громаді фінансову вигоду від співпраці з екологами. Коли в лісгоспи та на болота виїде нова техніка, обсяги заготівлі біомаси зростуть у рази, що гарантуватиме тепло людям та швидке відновлення життєвого простору для очеретянки.

Що далі?

Одразу по завершенню міжнародного візиту на Волині стартував плановий моніторинг на ділянці біля села Бірки. Його результати дозволять точніше порівняти поточну кількість птахів із показниками минулого року. Попри серйозність кліматичних викликів, волинські торфовища планують відвоювати у чагарників, зберігши за ними статус головного європейського прихистку для рідкісного крилатого співака.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: