Як жила Волинь у 50-х: колгоспи, шахти і репресії (ретрофото)

1950-ті роки стали для Волині часом кардинальних змін. Після завершення Другої світової війни радянська влада остаточно утвердилася в регіоні, придушивши українське визвольне підпілля. Тривали арешти, депортації та примусові переселення мешканців до Сибіру, Казахстану та інших віддалених районів СРСР.

Про це пише Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів.

У цей же період завершилася суцільна колективізація: селян об'єднали в колгоспи та радгоспи, а сільське господарство підпорядкували державній системі управління. Водночас область активно відбудовували після війни, розвивали аграрний сектор та механізували виробництво.

Однією з найважливіших подій десятиліття стало освоєння Львівсько-Волинського вугільного басейну та заснування Нововолинська. У 1954 році шахта №1 видала перше вугілля, що поклало початок розвитку вугільної промисловості краю. Паралельно розвивалися деревообробна, харчова та машинобудівна галузі, а села й міста поступово електрифікували.

Попри жорсткий ідеологічний контроль, на Волині відкривалися будинки культури, бібліотеки та кінотеатри, а Волинський народний хор став одним із символів культурного життя регіону.

Тож 1950-ті роки для Волині стали водночас періодом відбудови, індустріалізації та модернізації, але й часом репресій, депортацій та зміцнення радянського тоталітарного режиму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

•  «Розстилали на траві і залишали на сонці»: як століття тому на Поліссі відбілювали полотно (ретрофото)
• Колись – життя, а зараз – занепад: як виглядає один із найстаріших будинків селища на Волині (ретрофото)
• Забута Театральна: яку вулицю в Маневичах уже 80 років називають інакше