Сезон змій на Волині: які з них небезпечні та як діяти у разі укусу (фото)
З приходом тепла на Волині розпочався сезон активності плазунів. Мешканці області все частіше зустрічають їх у лісах, на дачах та поблизу водойм, що традиційно викликає чимало страхів та запитань.
Журналісти ВСН поспілкувалися із фахівцями – науковцем та лікарем-реаніматологом, щоб з'ясувати, які саме змії живуть у нашому регіоні, чи існують серед них небезпечні мутанти та як діяти, якщо зустріч закінчилася укусом.
Про видовий склад плазунів детально розповіла доктор біологічних наук, завідувач кафедри зоології ВНУ імені Лесі Українки Катерина Сухомлін.
За її словами, на території Волинської області є чотири види змій – це гадюка звичайна, вуж звичайний, вуж водяний і медянка. Також тут мешкає безнога ящірка веретільниця, яку люди часто помилково вважають змією.
«З отруйних змій на території нашої області є тільки гадюка звичайна. Вона дійсно отруйна і поширена на Волині досить широко, оскільки її біотопами є мішані ліси та галявини», – зазначила науковиця.
Вона додала, що довжина гадюки становить усього 60–80 сантиметрів. Головна її відмінність від неотруйних родичів – характерний візерунок на тілі та особлива форма очей.
«Ці змії – не дуже великі. Чим гадюка відрізняється від інших, то це тим, що має характерний зигзагоподібний рисунок на спині. І якщо уважно придивитися, у неї зіниці довгі, тоді як у всіх інших наших неотруйних змій зіниці круглі», – зауважила Катерина Сухомлін.
Забарвлення гадюки буває різним – від сірого до повністю чорного, але специфічний ромбічний малюнок є лише у неї.
До неотруйних змій області належать два види вужів та мідянка. Вуж звичайний є найпоширенішим і легко впізнається за яскраво-оранжевими або жовтими плямами за головою. Його родич, вуж водяний, плям не має, через що часто стає жертвою людського страху. Він може виростати до півтора метра, має шаховий малюнок на тілі та круглу зіницю, а живиться переважно дрібною рибою.
Ще один вид мідянка звичайна – є умовно отруйною через токсичну слину, але для людини безпечна, оскільки не має провідних канальних зубів для введення отрути. Мідянка занесена до Червоної книги України, любить сухі місця і часто зустрічається на Шацьких озерах.
Окремо Катерина Сухомлін прокоментувала популярний серед волинян міф про існування небезпечних гібридів гадюки та вужа. Науковиця запевнила, що це абсолютно неможливо.
«Ні, це два різних види. На сьогодні науці достовірно не відомі ніякі подібні гібриди. Гадюка – це окремий рід плазунів», – пояснила доктор біологічних наук.
Вона наголосила, що ці плазуни навіть обирають абсолютно різні умови для життя, тому їхні шляхи у природі майже не перетинаються.
«Обидва види вужів живуть ближче до води. А гадюка, як і мідянка, віддає перевагу сухішим біотопам. Вони полюбляють лісові галявини, де немає відкритого болота, річки чи озера, тобто їхні екологічні ніші абсолютно різні», – підкреслила Катерина Сухомлін.
Вона також додала, що жодна змія не нападе на людину першою, якщо на неї не наступити чи не чіпати палицею, тому закликала просто обходити плазунів стороною.
Якщо ж зустрічі з плазуном уникнути не вдалося, алгоритм дій має бути чітким та спокійним.
Що робити у разі укусу, розповів завідувач відділення інтенсивної терапії та екстракорпоральних методів детоксикації Луцької міської клінічної лікарні Олександр Бойко. Медик зауважив, що хоча смертельних випадків суто від отрути на Волині не фіксували вже багато років, госпіталізація є обов'язковою для всіх потерпілих.
«При укусах усім пацієнтам показано звернення до лікарні, госпіталізація та спостереження. Зміїна отрута може викликати флебіти. До того ж порожнина рота у змії нестерильна, там живе чимало мікробів», – пояснив лікар.
Медик додав, що саме через інфекцію в пащі плазуна рани часто запалюються. Крім того, кожен організм реагує на токсини індивідуально, тому пацієнтам потрібна комплексна терапія.
«Ці рани подекуди бувають інфікованими, через що можуть розвиватися вторинні гнійні ускладнення, тому за пацієнтами потрібен нагляд. Ми призначаємо їм антибактеріальну та дезінтоксикаційну терапію. Укуси можуть проявлятися як загальними симптомами інтоксикації – болем, нудотою, блюванням, печією та підвищенням температури, так і важкими алергічними реакціями, зокрема анафілактичним шоком», – зазначив Олександр.
Найбільш небезпечним є укус у ділянку голови чи обличчя, хоча найчастіше страждають руки та ноги, коли люди збирають ягоди або працюють на городах.
Лікар закликає у жодному разі не вдаватися до застарілих та небезпечних методів «рятування», які пропагуються у фільмах.
«Якщо нещасний випадок стався в лісі, ми в жодному разі не відсмоктуємо отруту і не накладаємо ніяких джгутів», – категорично заявив завідувач відділення.
За його словами, головне завдання свідків або самого потерпілого – мінімізувати рухи та якнайшвидше дістатися до медиків, не гаючи часу на псевдодопомогу.
«Потрібно забезпечити повний спокій укушеній руці чи нозі, намагатися не опиратися на неї, максимально знерухомити кінцівку і транспортувати пацієнта до найближчої точки, куди може під’їхати швидка допомога», – резюмував Олександр.
Він зазначив, що відсмоктування не має сенсу, бо отрута всмоктується миттєво, а накладання джгута лише перекриє судини та погіршить стан кінцівки, спровокувавши ризик гангрени.
Для того, щоб відпочинок у лісі чи робота на ділянці не завершилися лікарняним ліжком, фахівці радять дотримуватися простих правил безпеки, а саме одягати щільні джинси та високі гумові чоботи, які зуби гадюки не здатні прокусити, а також бути уважними під ногами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.