Кардіолог із Херсона став бойовим медиком у волинській бригаді
У лавах волинської 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ служать справжні професіонали, які кардинально змінили своє цивільне життя заради захисту України. Один із них – Олег Нюшко на псевдо «Док», колишній лікар-кардіолог, який зараз обіймає посаду старшого бойового медика мінометної батареї 3-го механізованого батальйону.
Історію відважного бійця розповіли на офіційній сторінці «Сталевої Сотки».
На початок повномасштабного вторгнення Олег працював у Польщі. Його контракт із міжнародною компанією добігав кінця, і чоловік уже планував переїзд до Великої Британії. Однак, дізнавшись про напад Росії та окупацію рідного Херсона, він без вагань ухвалив рішення повернутися на Батьківщину та мобілізуватися.
За плечима Олега – диплом із відзнакою Вінницького національного медичного університету імені Миколи Пирогова. У цивільному житті він не лише лікував пацієнтів, а й викладав медичні дисципліни англійською мовою для студентів-іноземців.
У лави бригади «Док» став на початку березня 2022 року. У перші місяці служби медик зосередився на навчанні побратимів. Він прагнув, щоб кожен боєць мінометної батареї володів азами такмеду і міг надати першу доевакуаційну допомогу прямо на позиціях. Ці знання неодноразово рятували життя під час важких боїв на Лиманському, Покровському, Торецькому та Костянтинівському напрямках.
Ба більше, допоки дозволяв стан здоров'я, старший медик регулярно заступав на бойові чергування як звичайний номер обслуги міномета, щоб дати можливість відпочити втомленим товаришам по службі.
«Ніколи й думки не було апелювати до посадових обов’язків і казати, що то не справа старшого бойового медика батареї. Адже розумів, не піду на чергування я – доведеться йти комусь із наших хлопців», – ділиться військовий.
Зараз на Олега та його молодшого брата Сергія, який також воює, у звільненому Херсоні чекає 75-річна мама Катерина Семенівна. А в Данії підростає головна гордість захисника – 12-річний син Роман.
На запитання, чи не шкодував він за ці роки про свій вибір, Олег Нюшко відповідає твердо:
«Звісно, можна було лишитися в Польщі чи переїхати до Великої Британії. Але я тоді відразу сказав сам собі: “Друже, ти будеш жити ще може 10, а може 50 років. Щодня шукатимеш виправдання своєму вчинку – і кожне із цих виправдань не вартуватиме й ламаного шеляга…”».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.