Ніби живі квіти: як волинянка створює вишукані букети зі стрічок (фото)
Світлана Ліштван із Бірок серед буденних турбот знаходить час для справи, що надихає і наповнює життя змістом. Уже понад рік вона створює квіткові композиції з атласних стрічок, перетворюючи звичайні матеріали на витончену красу.
Про це пише «Нове життя».
Усе почалося зовсім несподівано – зі шкільного завдання для сина.
«Це було пізно ввечері, десь о 23-й годині ми згадали, що сину на завтра потрібна поробка на трудове навчання. Спочатку пробували щось зробити з паперу, але нічого не виходило. Тоді почали думати, з чого ще можна виготовити. Пробувала зі стрічки. Зрештою зробили з фоамірану», – пригадує жінка.
Уже наступного дня вона почала освоювати нову для себе техніку.
«Купила стрічки, почала дивитися відео в інтернеті, пробувати. Чесно скажу, не все виходило одразу. Але я просто робила, поки не почало виходити так, як треба», – розповідає жінка.
Першою її роботою став букет у жовто-синіх кольорах. Його придбала односельчанка для захисника – і саме з цього моменту захоплення переросло в щось більше.
З часом прості букети змінилися складнішими композиціями – у коробках, кошиках, кашпо. Кожна робота – це кропіткий процес, що потребує терпіння і точності.
«У цій справі головне – не поспішати. Треба бути уважним до кожної деталі. Одна квітка складається з багатьох елементів, і якщо десь поквапишся – це одразу видно. А ще це робота з гарячим клеєм, тож можна отримати опіки», – пояснює майстриня.
До закупівлі матеріалів Світлана Ліштван ставиться дуже відповідально.
«Я замовляю матеріали з різних міст України, тому мушу записувати, що і звідки прийшло, скільки витратила. Для мене важливо, щоб вони були якісні, адже від цього залежить результат», – каже вона.
Щодня жінка приділяє рукоділлю щонайменше кілька годин. Навіть коли немає замовлень, готує заготовки.
«Я можу просто сидіти й різати пелюстки. Бувало, що за день робила до трьох із половиною тисяч. Це робота, яка потребує уважності», – ділиться рукодільниця.
За словами жінки, у лютому цього року вона створила свою тисячну композицію. Її роботи замовляють не лише в рідному селі чи районі, а й по всій Україні, куди можна доставити. Найчастіше купують для особливих подій або для вшанування пам’яті.
Попри творчу зайнятість, Світлана Леонідівна залишається турботливою господинею і мамою.
«У нас троє дітей – це щоденна увага, уроки, турбота. Ну і, звісно, маємо господарство. Як же в селі не працювати? Садимо малину, вирощуємо різні культури. Але я все одно знаходжу час для свого заняття», – говорить вона.
Свого часу жінка виготовляла і прикраси для волосся.
«Раніше я робила аксесуари для волосся – і для своєї донечки, яка чи не щодня ходила до школи в нових резиночках, і на замовлення. Але зараз, коли побільшало замовлень на композиції, часу на це заняття вже не залишається», – усміхається майстриня.
У складні моменти її підтримували рідні. Особливо – свекруха, якої вже немає.
«Вона завжди казала: «Ти вперта, ти зможеш, у тебе все вийде». І я ці слова дуже добре запам’ятала», – з теплом згадує пані Світлана.
Нині найбільшу радість їй приносять відгуки людей.
«Коли мені дзвонять чи пишуть і дякують – це дуже приємно. Є багато постійних замовників, які повертаються знову. Це означає, що я роблю все недаремно», – каже вона.
Світлана Ліштван переконана: у цій справі важливо не лише вміти працювати руками, а й відчувати людей.
«Треба зрозуміти людину – чого вона хоче. Тоді і результат буде хорошим», – пояснює майстриня.
Тим, хто лише починає, жінка радить не боятися перших кроків.
У планах – розвиватися далі і здійснити свою мрію.
«Зупинятися точно не збираюся. Мрію про власну невелику майстерню – окреме приміщення, де буде тільки моя робота і мій творчий світ», – ділиться жінка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.