Поділитись:

Існувала задовго до появи селища: історія найдавнішої історичної дороги у Маневичах (ретрофото)

Вівторок, 26 травня 2026, 20:10
Існувала задовго до появи селища: історія найдавнішої історичної дороги у Маневичах (ретрофото)

Напередодні 125-річного ювілею селища Маневичі місцевий краєзнавець Роман Павлюк поділився унікальними фактами про найдавнішу історичну дорогу містечка, яка існувала задовго до появи самого населеного пункту.

Про це дослідник розповів на своїй фейсбук-сторінці, опублікувавши унікальне ретро-фото.

Йдеться про фрагмент давнього шляху з Луцька на Пінськ, відомого ще з часів Великого князівства Литовського. Сьогодні ця колишня єдина дорога розділена залізницею на дві сучасні маневицькі вулиці — Андрія Снітка та Козацьку.

На початку ХХ століття цей прадавній шлях перетнула новозбудована залізнична колія Київ-Ковель. Згодом утворена вулиця по обидва боки від залізниці отримала назву Головна і тривалий час залишалася найдовшою в Маневичах. Після Другої світової війни її південну частину перейменували на Широку, згодом – на Червоноармійську, а нині вона є Козацькою. Північна ж частина за радянських часів носила ім'я Карла Маркса, а з 2015 року перейменована на честь Андрія Снітка.

До кінця 1970-х років ця артерія залишалася надзвичайно жвавою, адже слугувала єдиним проїздом через містечко з півдня на північ. Саме тут з’явилася перша маневицька автостанція і навіть працював світлофор, а за радянського періоду на цих вулицях була сконцентрована найбільша кількість промислових підприємств.

Ще до Другої світової війни саме навколо цієї локації формувався центр Маневич. Тут функціонували велика пошта, офіс гміни, млин, а наприкінці вулиці працювала відома бельгійська паркетна фабрика, до якої вела окрема широка залізнична колія, названа місцевими «бічницею».

Ця місцевість завжди вважалася елітною – тут зводили свої будинки найбагатші мешканці. До наших днів, зокрема, збереглася вілла власника маєтку Городок, а також садиба заможної родини Бірарів. Дослідник продемонстрував архівну світлину 1935 року з колекції Артура Гаутами, де від руки написано «вулиця Бірара». Найімовірніше, це була популярна серед маневичан неофіційна назва-орієнтир, яка вказувала на місце проживання відомої родини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів