Вирішили доопрацювати: у Луцьку не прийняли Стратегію розвитку історичного кварталу
У Луцьку відбулися громадські слухання з розгляду проєкту Стратегії розвитку історичного кварталу міста Луцька. Більшість присутніх мешканців виступила за те, щоб відправити проєкт на доопрацювання.
Журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» побували на презентації проєкту та його обговореннях.
Спершу про стратегію розвитку історичного кварталу міста Луцька розповів голова робочої групи з його розробки, ректор Волинської православної богословської академії Володимир Вакін.
Стратегія складається з 5 розділів і додатку, де представлено:
- аналітику;
- сильні та слабкі сторони, можливості та загрози Історичного кварталу;
- візію, мету та основні завдання стратегії;
- пріоритетні напрямки розвитку Історичного кварталу (історичний ареал №1), стратегічні та оперативні цілі;
- моніторинг, оцінювання та актуалізація реалізації стратегії.
Володимир ВакінВ ході досліджень виявили ряд проблем історичного кварталу, серед яких: погана логістика, недоглянутий берег річки, зношення чи руйнування фасадів, наявність занедбаних приміщень, будівель, самовільне будівництво та низький рівень доступності для маломобільних груп населення.
Серед пріоритетних напрямків розвитку Історичного кварталу Луцька визначають:
- урбаністичні трансформації;
- розвиток туристичної інфраструктури;
- реставрацію, реабілітацію, консервацію, музеєфікацію, пристосування, револаризацію об’єктів;
- розвиток духовно-культурного потенціалу старого міста;
- економічну спроможність Історичного кварталу;
- транспорт, мобільність і доступність;
- екологічні рішення та озеленення території.
Під час виступів увагу мешканців звернули ще на кілька аспектів, які потребують висвітлення та змін у представленій стратегії.
Так, директор департаменту економіки Луцької міської ради Борис Смаль висловив думку щодо необхідності першопочаткової інвентаризації старого міста, в тому числі фінансової. Тільки після цього, як він каже, має відбуватись розробка стратегічних цілей.
Крім того, він наголосив на необхідності цифровізації заходів, що дозволить відслідковувати, чи виконується те, що заплановано.
«Те, що стосується економіки, от один із заходів: кількість об’єктів господарювання, які працюють на території ареалу. Це річ, яка має бути спрогнозована в стратегії та хоча б із допустимою похибкою обчислена. Припустимо, під час моніторингу виявлено: працює 20 суб’єктів – це багато чи мало, вони забезпечать якийсь економічний фундамент?», – зауважив Смаль.
Борис СмальТакож він звернув увагу на те, що в стратегії мають бути прописані відповідальні за напрямки і реалізацію структури та особи. Моніторинг, на його думку, має бути автоматизованим.
Краєзнавець, ексначальник відділу охорони культурної спадщини Петро Троневич звернув увагу на ряд проблем, серед яких самовільне будівництво, невідповідність нових рішень щодо перейменувань підходу повернення історичних назв вулицям старого міста.
«Сьогодні від синагоги до Домініканського монастиря пройти не можна, на плані 2006 року там позначено 4 будівлі. Зараз же там городи, двори, огорожі – просто не можна пройти, – каже він. – Проблем надзвичайно багато: самозахоплення землі, самовільне будівництво у старій частині міста – масово! Ніхто не знає де, чиє і по якому праву – це катастрофа».
Петро ТроневичКраєзнавця підтримав представник Громадянського руху «СВІДОМІ» Михайло Наход, який попросив врахувати у стратегії ще два аспекти.
«Перше – немає відповіді на питання: що ми робимо із скандальними будівництвами і самовільними забудовами, про які говорив Петро Олексійович. Я вважаю, що це питання дуже важливе, навіть в контексті того, що на слуху в усього міста проблема зруйнованих підземель на вул. Кафедральній, 13. При доопрацюванні стратегії обов’язково потрібно мати набір у декілька кроків, що ми робимо зі скандальними та незаконними будівництвами у старому місті», – сказав він.
Михайло НаходДругий аспект, на його думку, який недостатньо відображений у стратегії – це науковий потенціал історичного кварталу. Наход наголосив на тому, що використання історичного кварталу не повинне обмежитись лише науковими резиденціями з історії міста, оскільки там розташовані 3 навчальні заклади.
Пропозиції Михайла Находа шляхом голосування підтримала більшість присутніх мешканців.
Голосування за пропозицію Михайла НаходаАрхеолог, директор Державного історико-культурного заповідника у Луцьку Віктор Баюк загалом підтримав нинішній проєкт, але закликав звернути увагу на юридичну сторону цього документа.
«Нині територія історичної частини Луцька регулюється кількома документами: Історико-архітектурним опорним планом міста Луцька, затвердженим Мінкультом, і Генеральним планом організації територій, затвердженим головою Волинської ОДА – вони асинхронні. У мене до самої суті, до напрямів роботи немає абсолютно жодних питань. Тільки є питання стосовно юридичного аспекту, щоб «мертвонароджену дитину» тут не створити, яка юридично буде не зовсім легітимна», – каже Баюк.
На важливість юридичного узгодження документів звернув увагу і заступник міського голови Валентин Хаймик:
«Скажу ще зі свого боку, як профільний заступник по містобудуванню. За той невеликий період, коли я приступив до виконання своїх обов’язків, вже є питання. Зокрема, у старому місті депутатський корпус дав дозвіл на розроблення детального плану території, який з тою стратегією має неузгодження. На мій погляд, варто врахувати при розробці детального плану побажання стратегії, а у стратегії врахувати пропозиції, які ми бачимо в детальному плані. Тому що в стратегії є бачення певні вулиці зробити пішохідними. Чи відображається це у детальному плані – це питання, якщо ні, то ми матимемо суперечності, в подальшому виникнуть юридичні моменти».
Валентин ХаймикПроте в цілому він схвалив ідею розробки та зміст стратегії.
Катерина Мойсіюк, начальниця управління туризму та промоції міста Луцька, зауважила, що у стратегії необхідно врахувати заходи для привернення уваги туристів та подовження часу їх перебування у Луцьку. Одною з цілей має бути формування повноцінного туристичного досвіду та перенесення основної уваги з Театрального майдану до історичної частини міста, що також допоможе зрости економіці туризму.
Ще одну пропозицію виніс активіст, голова ГО «Семиярусна гора» Любомир Дмитришин. Він просив врахувати у стратегії заходи з вшанування пам’яті національних спільнот та корінних народів України.
«У нас жила спільнота корінного народу Криму – караїми, які, на даль, до сьогодні не збереглись. Ніхто, окрім міської ради та громадських організацій не може бути фактором пам’яті, бо представників національної спільноти вже немає. Тому, я вважаю, екзистенційно необхідне збереження пам’яті про історичні спільноти, які у старому місті були», – нагадав активіст.
Любомир ДмитришинПрисутні мешканці в ході голосування підтримали цю пропозицію.
Павло Мазилюк, доцент кафедри автомобілів ЛНТУ, урбаніст, розповів про напрацювання у сфері логістичних рішень, які можна втілити в історичному кварталі з огляду на проблеми, які виявили в ході досліджень та громадських обговорень. Зокрема урбаністи пропонують новий варіант сполучення вул. Лесі Українки з історичною частиною міста. Для цього пропонують перемістити пішохідний перехід, що дозволить продовжити логічний шлях. Також вони пропонують перевести вулиці Братковського та Кафедральну у пішохідний формат, створити пішохідний маршрут, винести паркування транспорту за межі історичного ареалу та забезпечити засоби контролю пересування, в'їзду та виїзду.
Павло МазилюкУ своїх виступах спікери загально підтримали концепцію проєкту «Стратегії розвитку історичного кварталу міста Луцька (історичний ареал №1 «Старе Місто»)», проте відзначили, що документ мають доповнити та врахувати згадані пропозиції. Тому шляхом голосування учасники громадських слухань вирішили направити проєкт на доопрацювання перед остаточним затвердженням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.