«Відьмина могила» і тривожна енергетика: що приховує давнє кладовище у Луцьку (фото)

Середа, 29 квітня 2026, 20:10

Міста з багатовіковою історією завжди приховують у собі не лише архітектурні пам’ятки, а й загадкові локації з особливою енергетикою, легендами та сумною славою.

У Луцьку одним із таких місць є Черчицьке кладовище, що знаходиться неподалік перехрестя вулиць Шевченка та Чернишевського.

Про таємниці стародавнього некрополя розповіли у фейсбук-спільноті «Збережемо древній Лучеськ».

Черчиці – давня місцевість, коріння якої сягає ще часів Київської Русі. Вважається, що тут діяв Спасо-Преображенський монастир, який міг існувати ще з XIII століття. За однією з легенд, саме тут у XIV столітті могли створити Луцьке Євангеліє. Після занепаду монастиря у XVIII столітті на його місці звели Преображенську церкву.

У 1959 році Черчиці були включені до складу Луцька в процесі розширення міста.

Село Черчиці
 

Саме кладовище, ймовірно, виникло ще за часів монастиря, хоча точна дата його заснування невідома. Найдавніше збережене поховання датується 1842 роком – це цегляний родинний склеп, який у народі чомусь називають «склепом відьми». Насправді ж нічого містичного в ньому немає: тут поховані дружина архітектора Максимова – Олександра – та їхній маленький син.

У 1990-х роках склеп розграбували у пошуках «скарбів», а саму могилу фактично перетворили на відкриту рану серед цвинтаря. Протягом років вона залишалася символом недбалого ставлення до історичної спадщини.

centerМогила сім'ї архітектора Максимова на Черчицькому цвинтарі. 2013 рік.

На території кладовища збереглися поховання людей різних національностей – українців, поляків, росіян, чехів. Тут ховали як місцевих мешканців, так і військових Російської імперії, а також жертв Першої світової війни. Через віддалене розташування серед боліт існували й так звані холерні поховання.

У 1970-х роках через нестачу місця почали масові перезахоронення – нові могили з’являлися поверх старих.

Під час досліджень так званих аномальних зон Луцька, які проводила група «Тисячоліття», територію Черчицького кладовища назвали однією з найбільш «важких». Тут неодноразово фіксували випадки самогубств, підвищений рівень тривожності та депресивні настрої серед людей.

Фахівці пояснюють це поєднанням факторів: болотиста місцевість, підземні води, можливі геологічні розломи та значний антропогенний вплив. Усе це разом створює своєрідну «енергетичну петлю», яка й сьогодні викликає суперечливі відчуття у тих, хто сюди потрапляє.

Попри занедбаний стан, Черчицьке кладовище залишається однією з найстаріших збережених історичних локацій міста – місцем, де переплелися факти, легенди і пам’ять про кілька століть життя Луцька.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: