Домінантний бугай, радіація і зміни кольору: топ-10 фактів про здичавіле стадо корів Чорнобиля

У мережі розповіли про те, як до Чорнобильського заповідника потрапили свійські корови, як вони стали дикими, чи дружно співіснують у дикій природі та який змін зазнали.

Тож експерти відповіли на топ-10 запитань про здичавілих корів.

Звідки взялися ці корови в зоні відчуження?

Корови залишилися від родини самоселів, які повернулися після Чорнобильської катастрофи і утримували свійських тварин. Зокрема, корів тримали у селі Луб’янка, де найбільше стадо налічувало 7 голів. У 2016 році, після смерті господарів, тварини залишилися без догляду та почали жити на волі.

Скільки їх зараз налічується? Чому кількість за останні роки зменшилась?

В довоєнний час чисельність була стабільною в межах 18-20ос. Стадо трималось однією групою. Наразі в стаді 12 особин: три бики, троє телят і шість корів. Зменшення чисельності за останні роки пов’язане з кількома факторами: природною смертністю та можливо хижаками.

Чим вони харчуються в дикій природі?

Основою раціону здичавілих корів є зелені трави, які становлять головне джерело енергії та поживних речовин. Саме вони дозволяють тваринам відновлювати сили після зими, швидко набирати масу та накопичувати жирові запаси перед холодним періодом. Додатково в раціон можуть входити дикорослі рослини та гілки чагарників у менш сприятливі сезони.

Як стадо переживає зиму без догляду людини? Де вони ховаються від снігу і холоду?

Здичавілі корови переживають зиму без постійної допомоги людини, використовуючи жирові запаси. Для укриття від холоду й хижаків вони займають покинуті будівлі. У безсніжний період живляться сухою рослинністю, а за глибокого снігу - гілками чагарників і дерев. Популяція здатна виживати без регулярної підгодівлі людиною.

Хто доїть цих корів? Чи потрібно їх взагалі доїти?

Цих корів ніхто не доїть, і потреби в цьому немає. Після переходу до напівдикого способу життя тварини втратили господарське значення як молочна худоба, тому їхня молочна продуктивність значно знизилася порівняно з домашніми породами. Уся наявна кількість молока повністю споживається телятами.

Чи впливає радіація на їхній стан?

Наразі дози опромінення не викликають явних фізіологічних ефектів.

Як ці корови взаємодіють з іншими дикими тваринами? Чи вони конкурують за ресурси?

Корови в цілому мирно співіснують з усіма видами копитних Чорнобильського заповідника. Вони здатні споживати найбільш грубу, малопривабливу для інших травоїдних рослинність. Харчуються корови переважно «косильним» способом - з’їдають траву доволі рівномірно, не вибірково. Водночас вони не здатні вигризати рослинність до самої землі, як, наприклад, коні, оскільки не мають верхніх різців.

Чи справді вони повністю здичавіли? Наскільки їхня поведінка відрізняється від домашньої худоби? Чи змінюється їхній зовнішній вигляд з часом?

Корови перебувають у напівздичавілому стані та добре адаптувалися до природних умов. Вони сформували стадну організацію й антихижацьку поведінку, що дозволяє захищати дорослих особин і телят. Ключову роль відіграє домінантний бугай, який забезпечує згуртованість стада та реагує на загрози. Взаємодія з хижаками трапляється рідко, і згуртовані стада зазвичай не стають об’єктом нападів. У корів поступово відбуваються зміни і зовнішього вигляду: зменшується частка світлого забарвлення, народжуються менші телята та спостерігаються зміни у самок.

Чи можна підселити в стадо декілька биків? Чи стадо прийме їх?

Підселення є доцільним з огляду на ризики інбридингу, малочисельність популяції та її вразливість до хижаків. У таких умовах бажана перетримка тварин і поступова адаптація, зокрема через вольєрне утримання та практику «припасування». Однак в умовах сьогодення та чинного законодавства реалізація таких заходів є практично неможливою, що суттєво обмежує можливості управління популяцією та підвищує значення природних механізмів регуляції.

Чи можна їх приручити назад? Чи реально повернути їх у господарство?

Приручати їх недоцільно. Навпаки, для відновлення природних луків у Заповіднику важливу роль відіграє випас великих копитних. Дикі корови вже стали своєрідною візитівкою заповідника. Це яскравий приклад харизматичного виду, який доцільно використовувати не лише для підтримання природних ландшафтів чи як об’єкт наукових досліджень, але й як символ території – навіть із певним сакральним значенням.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Смердить до нудоти і виганяє з нір бобрів: у лісах Волині завівся хижак-«чужинець»
• Те, що зазвичай приховано: як насправді живуть коні Пржевальського в дикому лісі (фото)
• Стадо здичавілих корів зупинило авто на Поліссі: як повівся самовпевнений ватажок (фото)
• Лякає криком і може вполювати до 15 жертв на добу: чим дивує найменший хижак поліських лісів