Поділитись:

Перед Великоднем на Волині відкрилась гора, де жінка знайшла купу золота

П'ятниця, 03 квітня 2026, 13:43
Фото ілюстративне, згенероване ШІ
Фото ілюстративне, згенероване ШІ

Українці здавна вірили у силу надприродного. З приходом християнства, певні традиції та уявлення не зникли, тому в періоди великих християнських свят люди продовжували шукати знаки, які підказали би майбутнє, а в деяких випадках і реальні клади. Так, у Великодню ніч відкрилась гора, в якій жінка знайшла купу золота, але ціна за скарб виявилась надто високою.

Історією з нами поділилась етнологиня з Луцька, яка досліджувала культуру та звичаї Волині, Алла Дмитренко. Вона дізналась про цей випадок від знайомої Марії, яка колись записала цю історію у Збаразькому районі Тернопільської області, що є частиною історико-географічного регіону Волині.

«Переддень Великодня – це той день, коли відкриваються клади. Колись ті клади шукали і вірили у скарби. Навіть я в дитинстві у цю тему була включена. Ми з дітьми постійно мріяли якийсь десь скарб знайти, на Купала збиралися в ліс іти. Знову ж таки Марійка почула в ту ніч таку невеличку оповідь», – розповіла етнологиня.

Алла ДмитренкоАлла Дмитренко

У одної жінки було троє дітей: двоє старших синів і маленький хлопчик. У тому селі Лози біля гір Городища в низині зарості величезні. Діти погнали пасти худобу до черги і пропали. Мати взяла ту малесеньку дитинку і пішла у великодню суботу шукати. Ходила, шукала, кричала і заснула. Прокидається, а ця гора відкрита і всередині стоїть церква. В тій церкві – сундук, а в ньому стільки золота та добра! Жінка забігла з тою дитиною, посадила її в сундук. Сама ж набрала золотих монет у фартуха, вибігла, щоб висипати і піти ще взяти. Коли вона повернулась – гора вже закрита і дитина лишилася там.

Старші діти, звісно, знайшлись, казали: «Мамо, ми заблукали, чули, що ви кличете, але не могли вийти».

Вона рік об’їздила по монастирях, аж десь на Закарпатті якийсь монах Микола сказав їй: «Знов у великодню суботу прийди на те ж місце і ти дитину забереш».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вербна неділя: коли не можна працювати на городі, щоб не накликати на себе біду

Жінка так і зробила: через рік прийшла на те місце, знову заснула, як прокинулась – двері відчинені. Мати забігла, вхопила дитинку, яка там сиділа, понесла додому. Збіглися всі люди, сусіди, всі радіють. Тоді почали її роздягати, а у неї в руках монетка одна. Після цього сказали, що дитина не жилець, бо кожен скарб вимагає плати. Платою за ту золоту монету було життя дитини.

Алла Дмитренко пояснила, звідки у горі була церква:

«Мабуть ви чули, що багато церков під землею – невіруючі люди разом із церквами пішли під землю».

За її словами, люди досі переповідають цю історію, як ту, що відбулась насправді.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів